Реферат з дисципліни "Мікроекономіка"
на тему "Утворення похідного попиту"
Поведінка суб’єктів ринку та споживачів вивчалася у попередніх частинах курсу на ринку продуктів. Попит на продукти пов’язувався з максимізацією корисності їх для споживачів, а пропозиція - з максимізацією прибутку виробників. Пропозиція споживчих благ надходила від підприємств, а попит утворювали домогосподарства. На ринку факторів виробництва (ресурсному ринку) їх ролі принципово змінюються: первинні фактори виробництва (праця, капітал, земля) пропонуються домогосподарствами та іншими суб’єктами ринку, а попит на них утворюється підприємствами.
Така зміна веде до того, що на ринках факторів виробництва індивідуальна пропозиція виводиться з максимізації функції корисності, а індивідуальний попит - з максимізації прибутку (або іншої цільової установки) виробника.
Підприємство, виявляючи попит на фактори виробництва, прагне максимізувати корисність від їх використання, що виявлятиметься у прирості прибутку. Така цільова функція реалізується на ринку благ і тому попит на ресурси є похідним попитом, залежним від попиту на кінцевий продукт підприємства.
За визначення додаткового обсягу споживання кожного з факторів виробництва потрібно зіставляти їх результативність і витрати на придбання. Для цього використовується інструментарій теорії виробництва. Додаткову кількість виробленого продукту в результаті використання додаткової одиниці додаткового фактора називають виторгом від граничного продукту. Він обчислюється як добуток граничного продукту фактора виробництва і граничного виторгу від продажу додаткової одиниці продукту. Так, виторг від граничного продукту праці дорівнює
MRPL = (MPL) (MR), (1)
де MRPL - граничний виторг від граничного продукту праці, грош. од.; MPL - граничний продукт праці, натур. од.; MR - граничний виторг від продажу продукту, грош. од.
За умов досконалої конкуренції, оскільки ціна продукту дорівнює граничному виторгу, цей вираз спрощується:
MRPL = (MPL) P, (2)
де Р - ціна продукту, грош. од.
Зміна витрат, викликана залученням додаткової одиниці фактора виробництва, називається граничними факторними витратами. Цей показник обчислюється за формулою
MRCL = (MPL) (MC), (3)
де MRCL - граничні факторні витрати, грош. од.; МС - граничні витрати виробництва продукту із залученням додаткової одиниці і-го фактора, грош. од.
На досконало конкурентному ринку величини MRC будуть однаковими для всіх одиниць фактора виробництва, що залучаються, і дорівнюватимуть ціні одиниці фактора PL. Умовою максимізації прибутку товаровиробником є залучення такої кількості фактора виробництва, за якої виконується рівність
MRCL = MRPL. (4)
У такому випадку умовою максимізації прибутку виробника стає виконання рівності
PL = MRPL. (5)
Зазначені умови можна сформулювати так, щоб вони відповідали правилу найменших витрат для вибору факторів виробництва, а саме: прибутки максимізуються у тому випадку, коли граничний продукт на грошову одиницю витрат фактора виробництва зрівнюється для кожного фактора:
MPL / PL = MPK / PK =... = MPN / PN; (6)
MRPL / PL = MRPK / PK =... = MRPN / PN. (7)
Рис.1. Рішення підприємства про наймання праці в умовах досконалої конкуренції
Правило залучення (наймання) факторів виробництва безпосередньо веде до функції похідного попиту виробника на кожен з факторів. ............