Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний економічний університет

Вінницький інститут економіки

Кафедра економіки підприємств і корпорацій

Звіт про переддипломну практику

Вінниця – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

1.         ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПП «ЛАРІС»

2.         ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НА ПП «ЛАРІС»

3.         ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ЗБУТУ НА ПП «ЛАРІС»

4.         ПЛАНУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ І ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА НА ПП «ЛАРІС»

5.         РОЗРОБКА НОРМ І НОРМАТИВІВ НА ПП «ЛАРІС»

6.         ПЛАНУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПП «ЛАРІС»

7.         ПЛАНУВАННЯ ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА ПП «ЛАРІС»

8.         ПЛАНУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, ПРИБУТКУ І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ НА ПП «ЛАРІС»

9.         ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ФОНДІВ НА ПП «ЛАРІС»

10.      ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСІВ НА ПП «ЛАРІС»

11.      ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ І РАЦІОНАЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННЮ ПРИРОДНІХ РЕСУРСІВ

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Планування є однією з основних функцій управління й у жодному разі не може бути поза увагою ні практиків, ні науковців. З різних аспектів планування (оперативного, поточного, перспективного) більшість фахівців максимум уваги зараз віддають перспективному, заснованому на моделях стратегії розвитку підприємства в мінливих умовах зовнішнього середовища.

За останні роки вчені, що займаються проблемами стратегічного управління й розробкою стратегії поведінки підприємства в зовнішньому середовищі, створили цілісну систему основних знань про стратегічний менеджмент і планування. Серед них найбільш суттєві дослідження у сфері планування виконані в роботах українських учених І. Лукінова, В. Пономаренка, В. Бабича, В. Герасимчука, О. Пушкаря, Д. Божка, Д. Бо-гині, А. Яковлєва, О. Тридіда та ін. Вони розглядали розвиток планування з урахуванням особливостей української економіки. Із закордонних фахівців у теорію й методологію стратегічного планування вагомий внесок внесли І. Ансофф, Дж. Акофф, Р. Бранденбург, Дж. Стейнер, Дж. Гелбрейт, та ін.

Незважаючи на досягнення закордонних і вітчизняних учених, багато теоретичних та практичних питань у цій області знань ще не вирішені. Це проблеми, пов'язані з уточненням сутності планування, з науково-методичним забезпеченням стійкості розвитку підприємств із урахуванням ризику; з інформаційним забезпеченням системи планування, взаємозв'язку стратегії розвитку підприємства з оптимізаційним механізмом організації діяльності підприємства в поточному періоді.

У розробці планів слабко використовуються можливості міждисциплінарних підходів, зокрема логістична концепція управління економічними процесами. Недостатньо вивчені питання оцінки внутрішніх ресурсів аналізу поточної діяльності підприємств і ролі цих оцінок у стратегічних програмах, що досить актуально для українських підприємств, які шукають шляхи виходу із кризи. ............