ЗМІСТ

Вступ

1. Педагогіка: становлення, предмет, основні категорії

1.1 Становлення педагогіки

1.2 Предмет педагогіки

1.3 Категорії педагогіки

2. Структура и основні завдання педагогіки

Висновки

Література

Вступ

Тема курсової роботи «Предмет і завдання педагогіки».

На розвиток національної системи освіти й виховання впливають небачені в минулому обсяги освітніх обмінів, гуманізація, демократизація і гуманітаризація системи освіти й виховання.

Педагогіка має стати теоретико-методологічною і методичною основою національної системи освіти.

Державотворчий процес виявив суттєві недоліки в галузі теорії та методики виховання. Існує низка виховних проблем, на які не можна дати шаблонні відповіді: наприклад, формування особистості українського громадянина, його світогляду, життєвих настанов і орієнтирів. Тому педагогіці належить обґрунтувати сучасну парадигму виховання й освіти в Україні. Ця парадигма, безумовно, повинна бути гуманною і водночас ураховувати основні аспекти національного виховання. Необхідні конкретні розробки щодо мети, ідеалів, цінностей і змісту виховання й освіти в українському суспільстві на сучасному етапі його розвитку.

Вивчення законів, закономірностей, цілей, принципів, змісту, методів і форм навчання й виховання як підростаючих поколінь, так і дорослих, дослідження найбільш стійких, сутнісних зв'язків, відношень між навчанням, вихованням, розвитком та самовдосконаленням особистості — основні завдання педагогіки.

Теорія виховання являє собою сукупність однорідних і внутрішньо узгоджених наукових педагогічних тверджень, знання яких дає змогу формувати й розвивати особистість згідно з визначеними цілями та ідеалами виховання в українському суспільстві.

Серед базових проблем теорії виховання — обґрунтування сучасної парадигми виховання; систематизація, глибокий аналіз і класифікація різних виховних впливів та визначення їхніх загальних законів і закономірностей; дослідження процесу виховання як системного соціально-педагогічного явища; вивчення структури виховного процесу та змін, які відбуваються в особистості вихованця і соціально-психологічних якостях колективу; поєднання теорії виховання з практикою; обґрунтування ідеалу виховання в українському суспільстві; оцінка і вимір результатів виховної роботи в певних виховних системах.

Так само важливо з'ясувати науковий зміст теорії навчання, що досліджує планомірну, організовану, спільну і двосторонню діяльність учителів і учнів, націлену на свідоме, міцне і глибоке опанування системи знань, навичок і вмінь.

Теорія навчання як наука має визначити мету навчання; досліджувати його сутність, закони, закономірності й принципи, а також шляхи підвищення розвиткового та виховного впливу на учнів; вивчати закономірності навчально-пізнавальної діяльності учнів і шляхи її активізації; обґрунтувати систему методів навчання й умови ефективного їх застосування; визначати й удосконалювати організаційні форми навчальної роботи; обґрунтувати критерії оцінки результативності як усього дидактичного процесу, так і викладацької діяльності вчителів та навчально-пізнавальної діяльності учнів; досліджувати умови встановлення суб'єкт-суб'єктних відносин у навчальному процесі тощо.

Таким чином, педагогіка як наука має виконувати дві основні функції: теоретико-пізнавальну і нормативно-практичну. ............