План
Вступ
1. Фразеологія як розділ науки про мову
2. Фразеологічне багатство української мови
3. Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних зворотів
4. Джерела української фразеології
5. Практична частина
Висновки
Використана література
Вступ
Тема: Фразеологізми у російських творах Т.Г. Шевченка.
Мета роботи:
- розкрити суть фразеологічного вираження мовленнєвої діяльності у творах Т.Г. Шевченка;
- з’ясувати походження фразеологічних одиниць української мови та вживання їх у мовленні;
- розкрити семантичний аспект фразеологічного вираження мовленнєвої діяльності.
Завдання:
- опрацювати статті та книги відомих учених, науковців з даної теми;
- познайомитися з матеріалами фразеологічних словників про походження та вживання у мовленнєвій діяльності фразеологічних одиниць;
- дослідити походження фразеологічних одиниць;
- розкрити значення семантичного, морфологічного, структурного, жанрового аспектів фразеологічного вираження мовленнєвої діяльності у російській творчості Кобзаря;
- теоретичні питання підтверджувати прикладами.
Об’єкт дослідження: фразеологічні одиниці.
Предмет дослідження: вираження фразеологізмів у російських творах Т.Г. Шевченка.
Методи дослідження: метод порівняння, метод зіставлення.
Матеріалом дослідження є статті відомих учених, мовознавців; різні види фразеологічних словників; художня література.
Моя курсова складається із п'яти розділів:
Розділ І. Фразеологія як розділ науки про мову. У ньому розповідається про поняття фразеології та предмет її вивчення. Дається визначення фразеологізму, спільні та відмінні риси слова й фразеологізму.
Розділ ІІ. Фразеологічне багатство української мови. Основні групи фразеологізмів. У цьому розділі мова йде про семантичну, морфологічну, структурну та жанрову класифікації фразеологізмів. У свою чергу кожна класифікація розбивається на підпункти, які теж є розтлумаченими.
Розділ ІІІ. Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних одиниць. У цьому розділі говориться про здатність фразеологізмів набувати багатозначності, мати антоніми, синоніми. Цим вони схожі на слова.
Розділ IV. Джерела української фразеології. У цьому розділі розповідається про походження українських фразеологізмів, сфери з яких вони до нас потрапили.
Розділ V. Практична частина. У цьому розділі перераховані пункти знайшли практичне підтвердження.
Фразеологізми – іскрометні скарби мовної образності – передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит.
Вивчення фразеологізмів поширює знання про безмежний світ людини, виховує повагу до народу-фразотворця, поповнює мовний запас своєрідними крилатими словами, допомагає краще зрозуміти складні явища.
Знання цих чудових перлин народної мудрості, розуміння їх під час читання художніх творів, публіцистики, преси, при перегляді кінофільмів і спектаклів, правильне їх уживання є безсумнівним показником емоційного освоєння рідного слова. Добірна, фразеологічно багата мова не лише навчає, а й виховує сентенціями, які містяться в ідіомах, прислів’ях, приказках, примовках, відкриває глибини й самої мови
Фразеологія останніми десятиріччями привертає до себе дедалі більшу увагу дослідників-мовознавців, а також істориків і літераторів. ............