Вступ

Актуальність теми дослідження. Управління бізнесом в ринковій економіці характеризується багатьма особливостями, серед яких домінуюче значення мають фінансові ресурси, пошук джерел фінансування і оптимізації інвестиційної політики. В цих умовах обґрунтованість приймаємих управлінських рішень в значній мірі визначається якістю фінансово-економічних розрахунків щодо діяльності підприємства.

Господарський процес завжди віддзеркалюється багатьма явищами, які мають об’єктивний і суб’єктивний характер і їх вплив може проявлятися і враховуватися в управлінському процесі по різному. Окремі явища миттєво відображаються у складі майна і зобов’язань підприємства, інші можуть змінити їх лише потенційно, а деякі явища можуть ураховуватися в залежності від низки обставин, так, у практиці бухгалтерського обліку і аудиту нерідко використовуються введення критеріальних значень для окремих показників, наприклад, критичні величини відхилень звітних даних від даних, отриманих за результатами інвентаризації або аудиторської перевірки. Якщо за даними перевірки виявлено відхилення, але воно незначне, тобто менше встановленої границі, то зміни у складі активів і зобов’язань будуть відображені, проте це не вплине на прийняття управлінського рішення.

Іншими словами, формування ринкових відносин вимагає від кожного учасника підприємницької діяльності вміння вірно аналізувати економічну інформацію і приймати виважені рішення щодо інвестування своїх ресурсів в суб’єкти господарювання з метою одержання доходу. Крім того оцінювання фінансового стану підприємства становить інтерес для широкого кола суб’єктів ринку:

-  підприємства, яке хоче знати неупереджену думку про свою діяльність і розробити заходи щодо її поліпшення;

-  інвесторів, заінтересованих в ефективності та прийнятній ризиковості інвестування своїх коштів;

-  кредиторів і постачальників, які бажають впевнитись у платоспроможності підприємства;

-  партнерів по бізнесу, які прагнуть встановити з підприємством стабільні й надійні ділові відносини (постачальники, споживачі, транспортувальники, страхові компанії та ін.);

-  сторонніх щодо підприємства структур (так, Державна податкова адміністрація бажає впевнитись у спроможності підприємства сплачувати податки, профспілки – у стабільності зайнятості працівників і здатності своєчасно виплачувати заробітну плату, благодійні організації – у потенційній спроможності підприємства допомагати).

В системі економічної інформації особливе місце займає вивчення показників фінансової звітності підприємства, серед якої баланс посідає центральне місце і є найважливішим джерелом даних про фінансовий стан підприємства на визначену дату.

Методичні підходи до складання бухгалтерського балансу, аналізу його структури обумовили вибір теми дипломної роботи: "Формування та аналіз бухгалтерського балансу".

Об’єктом дослідження є СТОВ "Колос" Коломацького району Харківської області.

Метою виконання дипломної роботи являється дослідження особливостей порядку формування бухгалтерського балансу сільськогосподарських підприємств та методичних підходів до його аналізу.

Предметом досліджень є теоретичні та практичні положення щодо принципів і концепцій формування бухгалтерського балансу

В процесі виконання дипломної роботи нами вивчалися такі питання:

-  аналіз останніх досліджень і наукових публікацій;

-  аналіз організаційно-економічних умов господарювання;

-  формування бухгалтерського балансу;

-  аналіз змін у складі бухгалтерського балансу;

-  аналіз фінансового стану підприємства за даними бухгалтерського балансу.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану на підприємстві є форми фінансової звітності господарства, зокрема:

-  форма №1 "Баланс",

-  форма №2 "Звіт про фінансові результати",

-  форма №4 "Звіт про власний капітал", а також форма №50 с-г "Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств" та інші.

Використовуються також форми аналітичного обліку і первинні документи.

Законодавчою базою виконання дипломної роботи стали Закони України, Постанови Верховної Ради, Укази Президента, зокрема:

1.  Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України від 3 грудня 1999 р. ............