Доповідь

Форми та принципи контролю за охороною праці

Київ 2010р.

Розвиток техніки і удосконалення технологій, підвищення рівня механізації, автоматизації виробництва, впровадження досягнень науки – все це створює реальні передумови для полегшення трудомістких і некваліфікованих робіт, для покращення умов і збагачення змісту праці. Проте науково-технічний прогрес, характерний для розвитку будь-якої галузі народного господарства, пов’язаний з інтенсифікацією праці, використанням складнішої техніки. А це, у свою чергу, вимагає підвищення рівня профілактичної роботи щодо запобігання дії на працюючих додаткових небезпечних і шкідливих чинників.

Державний контроль і нагляд за станом охорони праці в сучасних умовах набуває важливого значення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.

Державний нагляд – це діяльність уповноважених органів і посадових осіб, спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання й працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за дотриманням законодавства та інших актів про охорону праці здійснюють:

1.  Державний департамент з нагляду за охороною праці, його управління в областях та державні інспекції;

2.  Органи, установи, заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та інших центральних органів виконавчої влади;

3.  Головне управління державної пожежної охорони МНС, територіальні і місцеві органи пожежного нагляду;

4.  Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою та Державна екологічна інспекція, тощо.

5.  Органи державного нагляду за охороною праці є незалежними від державних адміністрацій, господарських, громадських і політичних організацій і діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Державні інспектори або контролери органів державного нагляду мають право:

- відвідувати в будь-який час підприємства, що контролюються, перевіряти стан охорони праці, знайомитися з документацією та отримувати інформацію і пояснення роботодавця з питань, що перевіряються тощо;

- видавати керівникам підприємств, керівним посадовим особам міністерств, комітетів, об'єднань підприємств та ін., відповідальним за охорону праці працівникам держадміністрацій приписи (розпорядження), обов'язкові для виконання про виявлені порушення і недоліки в галузі охорони праці і про строки їх усунення;

- призупиняти роботу підприємства або об'єкта, де виявлені небезпечні для життя та здоров'я працюючих порушення норм і правил охорони праці;

- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

- подавати позов до прокуратури для притягнення до кримінальної відповідальності винних у порушенні вимог охорони праці, що призвело до матеріальних збитків або завдало шкоди працюючим;

- надсилати роботодавцям або відповідальним посадовим особам подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді або про накладання на них стягнення за порушення вимог охорони праці.

Однією з основних складових системи управління охороною праці є контроль за охороною праці, і від того, наскільки він чітко виконується, залежить стан охорони праці на підприємстві. ............