Правова організація працевлаштування громадян
    Курсова робота з дисципліни : Трудове право
    Виконала студентка IV курсу групи ПД-4.1 Кіяніцина О. С.
    Міжгалузевий інститут управління
    Київ - 2006 Вступ
    Життя людини в суспільстві тісно пов'язане з її трудовою діяльністю , спрямованою на отримання й використання матеріальних благ .
    Праця людини , її результати завжди цінувалися суспільством , визначали в ньому становище людини . Тому таке важливе право , як право на працю знаходить своє формулювання у Конституції України .
    Зокрема статтею 43 Конституції України визначено , що кожен громадянин України має право на працю. Це означає наявність можливості для кожного заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, можливості вільно обирати вид діяльності, професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей і бажань. "Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб." Це положення Конституції в загальних рисах визначає державну політику в сфері забезпечення зайнятості і гарантій реалізації права громадян на працю.
    Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України визначає Закон України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року зі змінами і доповненнями, інші законодавчі акти, прийняті відповідно до цього закону, а також глава ІП-А Кодексу законів про працю "Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників".
    I. Поняття та організаційні форми працевлаштування
    Поняття працевлаштування розрізняється в широкому і вузькому значеннях . Працевлаштування - це система організаційних, економічних, та правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення .
    У широкому значенні працевлаштування об'єднує всі форми трудової діяльності , що не суперечать законодавству , включаючи самостійне забезпечення себе роботою , в тому числі індивідуальну трудову діяльність, підприємство, фермерство .
    У вузькому значенні під працевлаштуванням розуміють такі форми трудової діяльності , які встановлюються при сприянні органів держави або недержавних організацій на основі ліцензування .
    Громадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі і не пов'язані з виконанням оплачуваної
    роботи, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей.
    Примушування до праці в будь-якій формі не допускається .
    Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення
    їх до адміністративної або кримінальної відповідальності.
    В Україні до зайнятого населення належать громадяни, які проживають на її території на законних підставах :
    працюють за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном;
    громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, які беруть участь у виробництві;
    обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в державних органах та об'єднаннях громадяни; проходять службу в Збройних Силах, Службі безпеки, Прикордонних військах, військах внутрішніх справ і цивільної оборони, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу;
    направлені на виконання оплачуваних громадських робіт; проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних середніх загальноосвітніх школах, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах;
    працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні, виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій. ............