Загальна характеристика нормативного змісту конституційних прав особи в кримінальному судочинстві України
Вступ
Конституційні права та свободи людини і громадянина визначають сутнісний статус індивіда. Саме вони перетворюють людину як явище біологічне на явище біосоціальне, що й дозволяє вважати її вищою цінністю. Такого роду права і свободи регламентовані відомими міжнародно-правовими документами. Не є винятком у цьому плані й Україна, в ст. 3 Конституції якої однозначно й категорично стверджується, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в державі найвищою соціальною цінністю [11]. Це особливо важливо, оскільки протягом багатьох десятиліть в Україні, яка перебувала у складі СРСР, людина взагалі не розглядалась як будь-яка цінність. Держава, формуючи політику, її реалізацію, оперувала такими категоріями, як „народ”, „нація”, за якими не бачила, як правило, людини з притаманними їй від природи правами та свободами. Назване конституційне положення набуває не лише правового але й соціального значення, якщо держава, всі її органи й посадові особи в процесі реалізації своїх функцій забезпечують права та свободи людини і громадянина.
Значна роль у дотриманні конституційних прав і свобод належить кримінально-процесуальному законодавству, завдяки якому вони й повинні безпосередньо забезпечуватись як структурний елемент кримінально-процесуального права. Зрозуміло, що таке завдання воно може виконати, якщо саме за своєю методологією, структурною і змістовною логікою відбиватиме найвищу цінність людини і громадянина.
Оцінюючи вітчизняне кримінально-процесуальне законодавство, дуже важливо не оминути й практику його застосування в розглядуваній частині, оскільки критерієм досконалості законодавства, його ефективності служить рівень забезпечення конституційних прав та свобод людини і громадянина [7, с. 132].
Загальна характеристика нормативного змісту конституційних прав особи в кримінальному судочинстві України
Правове регулювання суспільних відносин покликане встановлювати й підтримувати правовий порядок у суспільстві, сприяти його розвитку і розвитку особистості. Одним із найбільш значущих аспектів їх правової регламентації є окреслення взаємовідносин особистості, суспільства й держави, співвідношення суспільних і особистих інтересів у правозастосовній практиці.
Забезпечення конституційних прав людини у кримінальному судочинстві значною мірою визначається рівнем правосвідомості й правової культури юридичних кадрів, які займаються правозастосовною і правоохоронною діяльністю. В основі правової культури юриста, як і будь-якого громадянина, мають бути повага до конституційних цінностей. Тому принципово важливо сформувати саме у юридичних кадрів високу конституційну культуру, зорієнтовану на права особистості. Це досить непроста проблема, але її належить вирішувати з урахуванням формування правової державності і становлення дієздатного громадянського суспільства в Україні. Сьогодні це відіграє вагому роль з точки зору забезпечення й захисту прав людини і громадянина в кримінальному процесі. Законодавча, правозастосовча і правоохоронна діяльність органів державної влади важливі не самі по собі, а для дотримання прав і свобод особистості. ............