КУРСОВА РОБОТА
Використання ескізів та начерків
на уроках трудового навчання
План
Вступ
І Теоретичні основи виконання начерків та ескізів на заняттях трудового навчання
1.1 Аналіз літератури та педагогічного досвіду
1.2 Сутність використання начерків та ескізів на заняттях обслуговуючої праці
1.3 Аналіз програми з розділу „Проектування виробів” в 8-9 класах
ІІ Методичні основи навчання з виконанням ескізів та начерків з розділу „Проектування виробів” в 8-9 класах
2.1 Розробка методики інтерактивного навчання виконання ескізів та начерків у 8 – 9 класах.
2.2 Планування занять з трудового навчання розділу „Проектування виробів”
2.3 Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Формування естетичних смаків школярів на уроках трудового навчання має специфічні особливості, які визначаються змістом та умовами їхньої навчальної діяльності. На уроках трудового навчання, на відміну від уроків мови i літератури, образотворчого мистецтва та багатьох інших навчальних предметів, де в учнів формуються уявлення про такі естетичні категорії, як прекрасне i потворне, величне i низьке, трагічне i комічне та багато інших, виникає можливість розкрити i показати їм взаємовідношення між виробництвом, технікою i мистецтвом. I це цілком закономірно, адже сприйняття i розуміння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесі трудової діяльності. Працюючи, людина діставала задоволення від успішних творчих, фізичних i розумових зусиль, від корисності вдосконалення особисто виготовлених предметів, перетворення довкілля[ Данькова.Т.н. як засіб.с.11..]
Взагалі , навички малювання перші люди здобули шляхом безпосереднього спостереження й відтворення побаченого. Наприклад, у Стародавній Греції навіть було закладено метод наукового розуміння мистецтва [Ростовцев. Методика преп.с.15 ]. Ще здавна, створюючи різні утилітарні предмети, людина намагалася надати їм красивого вигляду. Від кустарного виготовлення речей люди поступово переходили до створення їх у майстернях (мануфактурне виробництво), а згодом — до машинного виготовлення. Якщо на початку машинного виробництва основну увагу приділяли вдосконаленню конструкції i дії машин, механізмів, виробів, то з поширенням промислових товарів виникла потреба в їх належному естетичному вигляді. Англійський філософ i мистецтвознавець Дж. Рескін закликав повернутися до ручної праці а художник М. Реpix приходив у розпач від того, що машинна продукція, начебто, втрачає оригінальність i красу. [ Данькова.Т.н. як засіб формув.с.11..]
Це доводить, що відчуття i розуміння людиною прекрасного виникло в результаті праці. У праці людина отримує насолоду від результатів успішних творчих зусиль, від досконалості форм виготовлених нею предметів.
Одні педагоги вважають, що головна мета праці — процес оволодіння навичками, точність i чіткість виконання вправ. Другі - що метою є кінцевий результат, продукт праці. Інші стверджують, що процес праці не головне, а важливо, щоб школярі допомагали один одному, проявляли турботу.
Мета праці , або як кажуть - установка, полягає не лише в створенні суспільно корисних об’єктів праці , а i в поєднанні навчання й виховання: збагачення учнів знаннями, уміннями i навичками, способами творчої діяльності, розвиток у них уміння бачити красу оточуючого i переносити її на свою практичну діяльність[ ]. ............