МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУБЕНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № 1 І-ІІІ СТУПЕНІВ

РЕФЕРАТ

ТЕМА:

Теплові вибухи метеороїдів у земній атмосфері

Виконала: учениця 11-Б класу

Савченко Світлана

Лубни 2010

Вступ

Спершу потрібно дати визначення метеороїдам, як космічним тілам. Як відомо, всі подібні тіла вважаються малими тілами Сонячної системи. Світні тіла, що входять в атмосферу на великій швидкості та видимі неозброєним оком або за допомогою оптичних приладів, називають метеорами. Коли ж тіло метеора повністю не згоряє в земній атмосфері і падає на поверхню планети – його називають метеоритом. Метеороїдами вважають метеороподібні тіла, які можуть вибухати ще в земній атмосфері, не досягнувши поверхні Землі.

Як правило, метеороїди являють собою уламки астероїдів, фрагменти комет, та інше. Досягають орбіти Землі з відомого поясу астероїдів, що розташований між орбітами Марса та Юпітера, з поясу Койпера, що знаходиться за орбітою Нептуна. Кометні метеороїди можуть бути уламками комет сімейства Юпітера та інших планет-гігантів.

Розпізнати метеороїд в атмосфері землі не так просто, як здається на перший погляд. Для цього організовують різні служби реєстрації цих, такі як Міжнародна Кометна Служба. Багато наземних обсерваторій ведуть пошук та реєстрацію метеороподібних об’єктів. Також космічні країни, зокрема Росія і США, організовують пошук та дослідження метеороподібних тіл з геостаціонарних орбіт.

Реєстрація вибухів

На сьогодні зареєстровано неабияку кількість вибухів великих метеороїдів в атмосфері Землі. Для реєстрації таких явищ використовують як наземні оптичні установки (у першу чергу ті, що належать до Європейської болідної мережі — EN), так і спеціальні прилади з фотодіодами, установлені на геостаціонарних супутниках США. Наведімо сім випадків знайдених метеоритів — залишків космічних тіл, яскраві боліди яких були зареєстровані наземними установками і для яких визначено точні топо-, гео- та геліоцентричні орбіти: квітень 1959 p., Чехословаччина; січень 1970 p., США; лютий 1977 p., Канада; жовтень 1992 p., США; січень 2000 p., Канада; травень 2000 p., Чехія; листопад 2001 p., Україна.

Останній у цьому списку — болід, що має позначення EN171101. Його проспостерігали дві словацькі й три чеські фотографічні установки. Усі вони входять як складові в Європейську болідну мережу. Болід зареєстровано на загальній довжині його шляху понад 106 км. Він був утворений космічним тілом масою 4300 кг. яке ввійшло в атмосферу десь над Івано-Франківськом зі швидкістю 18.5 км/с. Болід пролетів над Карпатами, яскраво освітивши їх. У момент потужного спалаху (теплового вибуху) на висоті 13 км його абсолютна зоряна величина становила — 18.5. Це було вже в Закарпатті, в районі села Тур'ї Ремети. Залишки тіла (за оцінками — 370 кг) розвалилися на декілька фрагментів. За розрахунками колег із Чехії та Словаччини [13], на поверхні Землі в околиці села Тур'я Пасека перебувають два-три найбільших (можливо, до ста кілограмів кожний) метеорити, які не знайдено до цього часу.

А тепер про інший вибух. Понад 100 років тому, 30 червня 1908 р., в Красноярському краї поблизу річки Підкам'яна Тунгуска (притока Єнісею) на висоті 5—7 км відбувся потужний вибух космічного тіла, який було чути на відстанях понад 1000 км. Перед цим на великій території — від берегів Єнісею на заході до Вітіма на сході, тобто протяжністю біля 1500 км — спостерігали сліпучу вогняну кулю-болід з довгим пиловим хвостом. ............