Поняття прибутку. Бухгалтерський, економічний і нормальний прибуток. Максимізація прибутку: два підходи

Прибуток — це грошове вираження між вартістю реалізованої продукції і витратами на її виробництво.

В умовах ринкової економіки він є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств, метою їхньої діяльності.

Розрізняють прибуток обліковий (бухгалтерський), економічний і нормальний.

Бухгалтерський прибуток — це різниця між ціною реалізованої продукції і витратами на її виробництво.

Нормальний прибуток — це винагорода за підприємницьку діяльність, складова витрат виробництва. Економічний прибуток — це різниця між обліковим і нормальним прибутком. Головним критерієм визначення реальної прибутковості підприємств вважають величину економічного прибутку. Вона показує, наскільки обліковий прибуток перевищує нормальний:

ЕП = ОП - НП,

де ЕП, ОП, НП — відповідно економічний, обліковий і нормальний прибуток.

Отже, економічний прибуток виникає тоді, коли загальна виручка перевищує всі зовнішні та внутрішні витрати. До складу останніх входить нормальний прибуток на капітал у вигляді відсотка. Прагнення отримати якомога більший прибуток стимулює підприємців ефективніше використовувати економічні ресурси, знижувати витрати, впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, освоювати нові виробництва.

Шляхи максимізації прибутку

Максимізація прибутку – максимізація різниці між валовим доходом і валовими витратами (TR – TC).

Отже, існують два підходи до максимізації прибутку фірми. Розглянемо їх.

Метод порівняння загального доходу і загальних витрат. Ми вже знаємо, що економічний прибуток фірми є різницею між загальним доходом і загальними витратами:

ЕР = TR – ТС, де

ЕР- економічний прибуток

ТR- загальний дохід

ТС- загальні витрати

Економічний прибуток фірми може мати додатне значення, від'ємне і дорівнювати нулеві. Якщо загальний дохід більший за загальні витрати (TR > ТС), то фірма привласнює економічний прибуток (ЕР > 0). Якщо загальний дохід дорівнює загальним витратам (TR = ТС), то економічного прибутку фірма не має (ЕР = 0). Якщо дохід менший ніж витрати (TR < ТС), то фірма зазнає збитків (від'ємний економічний прибуток; ЕР < 0).

Розглянемо фірму, яка виробляє цукор. Для цієї фірми побудуємо криві ТС і TR та розмістимо їх на одному графіку (рис. 1), оскільки і ТС i TR виражені у гривнях.

Проаналізуємо співвідношення загального доходу і видатків. На проміжку між 0 і Q1 внаслідок того, що ТC > TR, економічний прибуток є від'ємним (-ЕР). У точці А маємо нульовий економічний прибуток (EР= 0). Нульовий EP досягається за обсягу виробництва Q1.

На проміжку від Q1 до Q3 EP > 0.

рис. 1. Максимізація ЕP методом порівняння TR i TC

У точці В (рівень виробництва Q3) ЕР знову дорівнює нулеві внаслідок того, що TR = ТС.

Рівень Q3 є граничним. Поза ним фірма має ЕР< 0, тобто збитки на всіх рівнях виробництва вище Q3. Геометрично ЕР є відстанню по вертикалі на будь-якому рівні Q між TR і ТС.

Оскільки від Q1 до Q3 TR є більший за ТС і ЕР є додатним, то фірма буде діяти в межах рівня випуску продукції від Q1 до Q3.

Коли обсяг виробництва становить Q*, прибуток ЕР максимальний, бо відстань між TR і ТС (довжина відрізка DC) є найбільшою. ............