ЗМІСТ
Вступ
1. Загальні відомості
2. Розробка структурної та принципової схем
3. Електричний розрахунок
3.1 Розрахунок напруги джерела електроживлення
3.2 Вибір транзисторів кінцевого каскаду
3.3 Розрахунок колекторного кола кінцевого каскаду
3.4 Розрахунок базового кола кінцевого каскаду
3.5 Вибір складених транзисторів УТ4, УТ5 кінцевого каскаду
3.6 Вибір транзистора і розрахунок кіл передкінцевого каскаду
3.7 Розрахунок коефіцієнта загальних гармонійних спотворень
3.8 Розрахунок кола загального зворотного негативного зв'язку за змінному струму
3.9 Розрахунок диференційного вхідного каскаду
3.10 Розрахунок елементів кіл зміщення і стабілізації режиму транзисторів кінцевого каскаду
3.11 Розрахунок результуючих характеристик підсилювача потужності
3.12 Розрахунок ємності конденсаторів підсилювача потужності
Висновки
Список використаної літератури
Список нормативної літератури
ВСТУП
Електричні сигнали використовують у всіх галузях науки та техніки. Так, у пристроях електрозв'язку вони передають інформацію на відстань. Різні процеси як у техніці так і у живій природі супроводжуються появою електричних потенціалів та струмів. У більшості випадків значення електричних сигналів, відображаючи інформацію о процесах та явищах у природі та техніці, дуже малі. Тому, щоб скористатися цими сигналами їх необхідно підсилити за допомогою підсилюючих пристроїв.
Підсилюючі пристрої почали застосовувати з 1910 р. коли В.І.Коваленко запропонував для підсилення електричних сигналів використовувати електронну лампу. Початок робот по теорії підсилювачів було покладено М. А. Бонч-Бруєвичем у 20-х роках. Групою спеціалістів під керівництвом А.І.Берга були розроблені теорія та методика розрахунку підсилюючих пристроїв.
З кінця 50-х років в електронній апаратурі почали застосовуватися транзистори. Завдяки позитивним якостям транзисторів у наш час електронна апаратура будується в основному на напівпровідникових приборах. На основі інтегральних мікросхем виготовляють складні та високо надійні електронні підсилювачі малих розмірів.
Підсилюючі пристрої у складі вимірювальних пристроїв застосовуються у всіх галузях народного господарства. За їх допомогою слабкі електричні сигнали підсилюються, в результаті чого значення цих сигналів стають достатніми для приводу у дію виконуючих пристроїв.
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
1.1 Основні показники якості підсилювачів
Коефіцієнт посилення напруги КU— відношення напруги сигналу на виході підсилювача до напруги сигналу, підведеного до його входу.
Коефіцієнт посилення потужності КP — відношення потужності сигналу на виході підсилювача до потужності сигналу, підведеної до його входу. Часто коефіцієнт посилення виражають в децибелах КдБ= 20 lg, КU = 10 lg KP.
Амплітудно-частотна характеристика — залежність коефіцієнта посилення напруги від частоти. Елементами АХЧ є номінальний діапазон відтворних частот і її нерівномірність в цьому діапазоні.
Нерівномірність АЧХ — відношення найбільшого і якнайменшого коефіцієнтів посилення напруги в заданому діапазоні частот. Діапазон відтворних частот — діапазон частот, в межах якого нерівномірність АЧХ не перевищує заданою.
Вхідний опір — опір входу підсилювача для змінного струму. ............
