Реалізація формуючої індивідуалізації навчання монологічного мовлення учнів старших класів ліцеїв.
    Даний вид індивідуалізації пов'язаний з формуванням у ліцеїстів-старшокласників індивідуального стилю (ІС) оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю з урахуванням індивідуальних особливостей нервової системи (комунікативний/некомунікативний тип) та стиля діяльності який уже склався протягом навчання в середніх класах загальноосвітньої школи.
    В вітчизняній і зарубіжній літературі дане питання вивчається протягом багатьох років (С. Ю. Ніколаєва, Н. Ф. Бориско, Н, Д. Соловйова, I. O. Malley, A. U. Chamot, R. L. Oxford, E. Rod, P. Skehan, I. Tudor та ін.). Ми визначаємо ІС оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю як повна модель поведінки, яка включає психологічні, когнитивні та сенсорні індивідуальні особливості, які визначають прийоми та способи, яким учень надає перевагу по вивченні іноземної мови. Одним із завдань вчителя є надання допомоги учню у формуванні ІС.
    В методичній літературі існує два підходи до формування ІС. Один з яких базується на організації таких видів діяльності учнів на уроці і вдома, які співпадають з спонтанно обраними учнями способами і прийомами, яким вони надають перевагу в досягненні успіху в навчанні (Willing 1987; 1988). І другий підхід включає додаткові способи і прийоми, які відрізняються від тих яким учні спонтанно надають перевагу, або до яких звикли (O'Malley, Chamot 1990).
    На наш погляд прийнятним є другий підхід, тобто ознайомлення з різними стилями навчання з подальшою організацією навчальної діяльності таким чином, щоб учні могли вдосконалювати прийоми і способи такого стилю навчальної діяльності, який відповідає їх індивідуальним особливостям, тобто формувати ІС навчальної діяльності.
    Для практичної реалізації навчання ІС необхідно визначити його компонентний склад. В методичній літературі дане питання розглядається в дослідженнях стратегій і стилів навчання. При цьому розрізняють тактику, яка полегшує використання мови (Production strategies i Communication strategies) і яка полегшує вивчення іноземної мови (Learning strategies). В сучасній методиці зустрічається велика кількість класифікацій стилів і стратегій навчання. Назвем деякі з них, прийнятні для ознайомлення з ними ліцеїстів: конкретний, аналітичний, комунікативний, авторитарно-орієнтований (Willing 1987); візуальний, аудитивний, діяльнісний (Reid 1987); послідовний, невпорядкований стилі (Lowes, Target 1998); когнитивні, соціально-ефективні, метокогнітивні стратегії (O'Malley, Chamot 1990), прямі (когнитивні, мнемотехнічні, компенсаторні) і непрямі (метакогнитивні, афективні, соціальні) стратегії (Oxford 1990) та ін. спираючись нароботи вище згаданих авторів, ми виділяємо такі компоненти ІС для навчання ліцеїстів старшокласників: Індивідуальний стиль навчанняСтратегії вживання іноземної мови Стратегії вивчення іноземної мови Стратегії продуціювання Правильне і ефективне вживання лінгвістичної системи мови Планування Компенсаторні стратегії, спрощення Пред'явлення і самоконтроль Стратегії комунікації Вирішення проблем комунікацій, які виникають в процесі взаємодії спілкуючихся Підтримання мовлення Уточнення Показання розуміння мовлення Стратегії вивчення мовного матеріалу Стратегії мовленнєвих умінь Навчальні уміння Аудіювання Говоріння Читання Письма Прямі стратегії Когнітивні Мнемотехніки Компенсаторні Непрямі стратегії Метакогнитивні Афективні Соціальні В рамках формуючої індивідуалізації навчання іноземних мов вирішується питання ознайомлення учнів з можливими стилями і стратегіями навчання, визначення власного стилю, практичне випробування нових стратегій і формування навчальних умінь технологічного мовлення
    Для практичного рішення проблеми ознайомлення учнів з різними стилями навчання: визначення власного стилю пропонуються такі завдання.
    Завдання 1. ............