РЕФЕРАТ
Спеціальність: Економіка та підприємництво
Дисципліна: Організація праці менеджера
Тема:
Планування особистої роботи менеджера
Харків 2009
Зміст
Вступ
1. Час – найцінніший ресурс в роботі менеджера
2. Складові планування
3. Практичне значення планування особистої роботи менеджера
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
У повсякденному житті менеджер повинен виконувати безліч робіт, які визначаються функціональними обов’язками, зумовленими посадою, різними життєвими ситуаціями. Це вимагає здійснення планування року, півріччя, місяця, тижня, дня. Найскладніше розробляти план дня, що пов’язано з необхідністю врахування обсягу діяльності, яка підлягає виконанню, відповідно до плану досягнення життєвих цілей, заходів і робіт інших сфер життя люди-ни, непрогнозованих раніше ситуацій, що потребують часу, а також дефіци том часу.
При плануванні скорочується час на виконання посадових обов’язків, організується цілеспрямована діяльність, зменшуються шанси бути захопле ним поточними подіями.
Планування особистої роботи – складний і багатогранний процес, в якому необхідно комплексно вирішувати багато завдань, здійснювати великий обсяг розрахунків і прогнозувати обстановку. Велику роль у плануванні особистої роботи відіграє правильна організація планування. На результативність планування керівника впливає грамотне використання апарату управління.
1. Час – найцінніший ресурс в роботі менеджера
Важливою якістю менеджера є вміння реагувати на зміни, які відбуваються на підприємстві і поза ним, часто за умов дефіциту інформації і часу. У зв’язку з цим виникає небезпека помилковості рішень. Менеджери діють за умов, коли вони весь час відчувають тиск власників, вищих менеджерів, підлеглих, споживачів, ділових партнерів. Як наслідок, чимало менеджерів зазнають стресів, що негативно позначається на ефективності їхньої праці.
Причиною незадовільної роботи багатьох менеджерів, особливо початківців, є невміння розпоряджатися часом. Такі менеджери прагнуть виконати усі завдання самостійно, встигнути на усі наради, прийняти всіх відвідувачів, глибоко вникнути в усі питання діяльності підприємства. Вони приїздять на роботу першими і їдуть з неї останніми. При цьому чимало справ залишаються невиконаними. Менеджер, який не вміє розпоряджатися часом, нездатний побачити перспективу за безліччю повсякденних турбот. Врешті ефективність його праці мінімальна, виникає відчуття незадоволення собою, підлеглими, невпевненість у власних силах. Причиною цього є невміння планувати роботу.
Для менеджера, що має недолік часу на вирішення виробничих, фінансових, соціальних та інших проблем, характерні:
- безплановість у використанні робочого часу і слабке опрацювання ключових сфер діяльності;
- нервозність, поспіх у діях;
- нетерплячість у прийнятті рішень і ц відносинах з рівними за рангом і з підлеглими;
- відсутність порядку на робочому місці;
- надмірність і безсистемність роботи з документами і кореспонденцією, що надходить;
- недостатній рівень розподілу управлінської праці в підрозділах і низький ступінь делегування функцій і відповідальності підлеглим;
- використання принципу “що не встиг на роботі – дороблю вдома”.
Вітчизняні дослідження, в ході яких визначалися основні причини пе-ревантаження менеджерів вищого і середнього рівнів і причини неефективно-го використання робочого часу, показали такі результати:
- недостатня кваліфікація управлінського персоналу – 66%;
- невпорядкованість інформації – 50%;
- низький рівень механізації праці в управлінні – 50%;
- неорганізованість виробничих процесів – 32%;
- нечіткий розподіл прав і обов’язків – 30%;
- велика кількість нарад – 28%.
Аналіз використання робочого часу вітчизняними менеджерами свідчить про наступне: тривалість робочого часу перевищує норму на 3 години, а корисна зайнятість при цьому складає всього 5-6 годин; заступники директора “перепрацьовують” по 2-3 години, а корисна зайнятість відповідно складає 5-6 годин. ............
