ПІДЛІТКОВИЙ ВІК, ЯК СОЦІАЛЬНО – ІСТОРИЧНЕ ЯВИЩЕ
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПІДЛІТКИ В ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ
РОЗДІЛ 2. ПІДЛІТКИ І СОЦІУМ СЬОГОДНІ
2.1 Трансформовані погляди сучасності
2.2 Культурно-історична концепція Л. С. Виготського та його школи
РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА
3.1 Методика дослідження стану тривоги та депресії підлітка
3.2 Аналіз результатів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Протягом століть в художній літературі, зокрема в грецьких, римських, іспанських і китайських джерелах, згадувався проміжний і порівняно короткий період між дитинством і дорослістю. У театрі, поезії і прозі відбилися гарячність і нестримність «юності».
Саме отроцтво, юність, з їх бурхливими проявами все більше і більше викликають зацікавлення дослідників.
У психології можна виокремити два найбільш яскравих підходи до визначення чинників прояву підліткової бурхливості, неврівноваженості тощо.
Якщо акцентуватись на біологічному, то можна побачити, що у межах підліткового віку ( 11 – 14 років, дехто розширює до 10 – 16 років) проходять важливі фізіологічні процеси. За швидкістю біологічних перетворень організму, цей період займає почесне місце поруч із ембріональним періодом та періодом дитинства. Проявами цього є прискорення темпів росту, швидкий розвиток репродуктивних органів, поява вторинних статевих ознак, таких як оволосіння, збільшення м’язової та жирової маси, геніталій, збільшується ріст та витривалість.
Фізичні зміни контролюються гормонами. Вони й ініціюють ріст підлітків і зміни, які в незначній кількості виражені вже в ембріональній стадії. Різке підвищення їх продукування спостерігається у віці 10 – 12 р. у дівчат та 12 – 14 р. у хлопчиків. Потім спостерігається інтенсивний фізичний розвиток, супроводжуваний зміною пропорцій тіла і т. д.
Ці явища зміни фізичного стану супроводжуються й зміною поведінки, неадекватними проявами, депресивними настроями тощо. І більшість культур відмічала одночасність цих явищ і так історично склалося, що підлітковий вік сприймається як негативне явище, а всі конфлікти, депресії, зміни настрою і т. д. відносять як наслідок дії біологічних факторів. Підлітків зображають як жертв своїх гормонів.
Цій точці зору протиставляється інша, що трактує підлітковий вік як соціально-історичне явище.
Відмітимо, що тривалий підлітковий період як виразний і найбільш важливий період розвитку, характерний головним чином для людей з індустріальних суспільств. У XVIII, XIX і на початку XX століття, коли був величезний попит на некваліфіковану робочу силу, велика частина молоді швидко перетворювалася на дорослих, вливаючись в доросле життя, як тільки були здатні виконувати таку роботу. Потім, після Першої світової війни, технологічний розвиток країн всього світу в сукупності з швидкими соціальними змінами спричинив необхідність довше вчитися в школі або проходити іншу підготовку, таким чином примушуючи молодих людей лишатися в значній мірі у фінансовій і психологічній залежності від батьків. Індустріалізація і вимоги до освіти, що пред’являються нею, створили підлітковий період таким, яким ми бачимо його сьогодні.
Отже, в ході аналізу літератури висунуто гіпотезу, що домінуючим чинником сучасного підліткового віку є суспільно-історичний поступ.
Метою роботи є встановити особливості підліткового віку в залежності від історично-суспільного розвитку, проаналізувати і систематизувати найбільш відомі погляди на залежність протікання підліткового віку від історично-соціального середовища; перевірити експериментально припущення про визначальну роль соціально-історичного поступу на поведінку, психологічний стан підлітків.
Робота може бути корисною студентам спеціальностей психологічного, педагогічного профілю, соціологам, батькам та ін.
РОЗДІЛ 1. ............