МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ „УКРАЇНА”

 

КАФЕДРА  ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни Господарське право

на тему: "Виконання господарських договорів та способи його забезпечення"

                                             Виконала:

 Студентка V курсу

                    групи ЗПЗ №14 

            Бондар Олеся Василівна

           Залікова книжка № 1407

                                          Перевірив:

                                                                           кандидат юридичних наук,

                                                                     доцент Лебеденко В.І.

Київ - 2006

ЗМІСТ

1.ВСТУП

2. Господарські договори

3. Порядок укладання господарських договорів

4. Забезпечення виконання господарських зобов’язань

-    Неустойка

-    Порука

-    Гарантія

-    Застава

-    Притримання

-    Публічні гарантії виконання зобов’язань

5. Господарські правопорушення

6. ВИСНОВОК

7.Література

1.ВСТУП

Термін «зобов'язання» досить часто вживається в різ­них значеннях. В одних випадках під ним розуміють угоду між особами, тобто договір, в інших — обов'язок, борг певної особи. Крім того, в юридичній літературі існує поняття «зобов'язальне право», котре можна визначити як сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини з передавання майна, виконання робіт, надання послуг, відшкодування шкоди. Норми зобов'я­зального права — найзначніша частина цивільного законодавст­ва. У Цивільному кодексі України (далі — ЦК) 1308 статей, з яких 706 безпосередньо присвячено зобов'язанням. Водночас загальні положення про господарські зобов'язання містяться в розд. IV Господарського кодексу України (далі — ГК). Своєю чергою, у ГК із 418 статей майже 100 спрямовані на правове регулювання господарських зобов'язань.

Отже, є всі підстави стверджувати, що існує два інститути зо­бов'язального права — інститут цивільно-правових зобов'язань і інститут господарських зобов'язань.

Основними видами господарських зобов'язань вважа­ються майново-господарські зобов'язання та організаційно-гос­подарські зобов'язання (ч. 2 ст. 173 ГК). Крім того, у ГК сформу­льовано поняття соціально-комунальних зобов'язань (ст. 177 ГК), публічних зобов'язань (ст. 178 ГК), а також господарсько-дого­вірних зобов'язань (ст. 179 ГК).

Різновидом майново-господарських зобов'язань є господарсь­ко-договірні зобов'язання. Неодмінною ознакою господарсько-договірних зобов'язань є чітко визначена підстава виникнення таких зобов'язань — господарський договір. Відповідно до ст. 179 ГК майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами – юридичними особами на під­ставі господарських договорів, є господарсько-договірними зо­бов'язаннями.

Виконання зобов’язання являє собою завершальну стадію розвитку зобов’язальних правовідносин, на якій виконуються обов’язки і реалізуються суб'єктивні права. Головну роль у виконанні зо­бов'язання відіграє боржник (зо­бов'язана сторона), проте й на кредитора (управнену сторону) покладаються певні обов’язки – прийняти виконання  зо­бов'язання, здійснити дії, без яких боржник не може виконати своїх обов’язків. ............