Факультет психології
Спеціальність 7.040101 Психологія
Форма навчання – заочна
Освітньо – кваліфікаційний рівень – Спеціаліст
Тема: Особливості психологічної готовності жінки до материнства
Виконавець: Швед Анастасія Дмитрівна.
Науковий керівник: Голєв Сергей Васильович
ад’юнкт-професор психології
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1 Огляд проблеми материнства в сучасній психологічній науці
1.1 Вивчення материнства в історичному аспекті
1.2 Психологічна готовність до материнства та характеристика її складових
1.3 Поняття післяродової депресії та фактори формування
Розділ 2 Психологічна допомога матері і дитині
2.1 Діагностика і психокорекція готовності до материнства
2.2 Психологічна допомога в материнстві і існуючі форми психологічної допомоги
Розділ 3 Психодіагностичне дослідження психологічної готовності жінки до материнства
3.1 Наукове дослідження післяродової депресії
3.2 Наукове дослідження рівня психологічної готовності до материнства
3.3 Дослідження кореляційного зв’язку між рівнем післяродової депресії та рівнем психологічної готовності до материнства
3.4 Висновки та рекомендації
Висновок
Список використаних джерел
Додатки:
1. Результати тестування
2. Методика «PARI»
3. Анкета психологической готовности к материнству
4. Эдинбургская шкала послеродовой депрессии
Умовні позначки
Вступ
Актуальність дослідження. Проблема материнства в останній час набуває дедалі більш дисциплінарного характеру, стаючи важливим предметом дослідження не тільки в науках традиційно маючих до неї безпосереднє відношення (медицина, фізіологія, біологія поведінки), але і в гуманітарних науках, таких як історія, культурологія, соціологія, психологія.
На Україні демографічні тенденції набувають тривожного характеру: народжуваність зменшилась на 60,4 тис осіб в рік з 1990 року (10%) це при тому що смертність збільшилась на 133,3 тис осіб (21%). 56% шлюбів на 2007 рік закінчуються розлученням.
Відсутність у більшості населення соціально-економічних підстав, які гарантують достатній рівень матеріального благополуччя родини і виховання дитини, також не сприяють дітонародженню. Проблему усугубляє і той факт, що указані негативні прояви здійснюються на фоні зміни сімейних стереотипів і цінностей, трансформації традиційних стереотипів репродуктивної поведінки, зміни патернів сімейних відношень. Спостерігається зріст незапланованих вагітностей серед неповнолітніх та аборти у жінок, які ще не мають дітей. На готовність до материнства оказує дію більш пізній вік вступу в брак, установки на зменшення кількості дітей в сім’ї, кар’єрні стремління жінок. Збільшується кількість сімей в яких дитина остається неприйнята батьками, в яких порушенні материнсько-дітськи відношення.
Необхідно оцінити вклад, який внесли в розробку цих питань такі вченні, як Філіпова Г. Г., Мухамедрахімов Р. Ж., Коваленко Н. П., Минюрова, Добряков, Брутман В. І., Варга Ф. Я., Хамитова І. Ю., Агнаєва, Леус, Мамишева, Захаров А. І., Баз Л. Л., Чибисова, Грандилевська, Кедрова.
Вивченням питань девіантного материнства, яке проявляється в відмові від дитини, насилля над дитиною займались Брутман В. ............
