ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Загальні положення методики розслідування злочинів
1.1. Історія, поняття, завдання, предмет і структура методики розслідування
1.2. Класифікація і структура окремих методик розслідування злочинів
1.3. Поняття криміналістичної характеристики злочину
1.4. Організована злочинність
Розділ 2. Аналіз методик розслідування злочинів, вчинених організованою злочинною групою
2.1. Загальні положення
2.2. Характеристика розслідування діяльності організованих злочинних груп
2.3. Проблеми виявлення функціональних ролей учасників злочинних груп
Розділ 3. Тактика допиту при розслідуванні злочинів, здійснених організованими злочинними групами
3.1. Особливості тактики допиту при розслідуванні злочинів, вчинених організованими злочинними групами
3.2. Тактичні прийоми і тактичні комбінації при допиті
3.3. Особливості тактики допиту на очній ставці учасників організованих злочинних груп
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми дослідження. Криміналістика (від лат. crimen - злочин, criminalis - злочинний) - галузь специфічних наукових знань про злочинну діяльність та її антипод - діяльність по виявленню, розкриттю і розслідуванню злочинів, по встановленню істини в процесі судочинства. Виявляючи закономірності цих видів діяльності, на базі їх пізнання криміналістика розробляє засоби і методи боротьби зі злочинністю, вирішення питань, які потребують спеціальних пізнань по цивільним, арбітражним та інших справам, що знаходяться у провадженні правоохоронних органів. Цими засобами і методами криміналістика озброює оперативних співробітників органів дізнання, експертів, слідчих і судів. У цьому полягає її соціальна функція, її прикладний, практичний характер.
Як і будь-яка самостійна сфера наукового знання криміналістика має свій предмет, вирішує свої специфічні завдання за допомогою великого арсеналу методів наукового дослідження. Її розвиток відбувається по визначених законах, які являють собою модифікацію загальних законів розвитку наукового знання: закон безперервності накопичення наукового знання, закон інтеграції і диференціації наукового знання, закон зв'язку і взаємного впливу науки і практики тощо. З розвитком держави і суспільства виникла потреба боротьби з правопорушеннями, із злочинністю, а отже, і виникли спеціальні органи, державні і суспільні, на які покладена задача ведення цієї боротьби. До виникнення криміналістики ці органи керувалися у своїй діяльності переважно життєвим досвідом і здоровим глуздом, хоча і тоді уже використовувалися деякі засоби і методи, які засновувалися на даних науки того часу, наприклад засоби визначення підроблених монет, виявлення підробок у документах, установлення знарядь заподіяння ушкоджень й ін.
Криміналістика, поряд з кримінальним процесом і теорією оперативно-розшукової діяльності, знаходиться на передньому краї боротьби зі злочинністю і являє собою систему наукових положень, прийомів і засобів розкриття і розслідування злочинів. Як відомо, вона складається з чотирьох основних складових вэаємопов’язаних і взаємообумовлених частин:
n Загальна теорія криміналістики
n Криміналістична техніка
n Криміналістична тактика
n Методика розслідування окремих видів злочинів. ............
