Реферат

з предмету «Управління витратами»

на тему:

«Нормування затрат і їх роль в управлінні витратами»

Нормування — це процес розробки і встановлення граничних величин запасу і витрачання виробничих та інших ресурсів, необхідних для забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг).

Початковий зміст нормування ресурсів зводиться до процесу встановлення нормативно обґрунтованих затрат ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових та ін.) у розрахунку на одиницю продукції.

Метою нормування витрачання ресурсів є забезпечення ефективного їх використання на основі комплексних зусиль щодо зниження сукупних затрат на виробництво і реалізацію продукції. Вказаного можна досягнути, якщо при нормуванні головна увага буде надаватися можливостям використання сучасної високоефективної техніки і технології та відповідній організації виробництва, праці і управління, які б сприяли зниженню витрат ресурсів і своєчасно відображали це зниження у нормах витрачання.

Норма — це гранично допустима (максимальна чи мінімальна) величина витрачання будь-якого ресурсу на одиницю продукції.

Якщо норми встановлюються в абсолютному виразі (наприклад, норма часу у нормо-годинах), то нормативи відображаються, як правило, у коефіцієнтах або у відсотках на усі види ресурсів, що використовуються.

З метою реалізації функції управління витратами, зокрема планування, керівні органи використовують систему норм і нормативів, яка класифікується залежно від мети, об'єктів нормування, масштабів, часу дії та інших критеріїв.

За об'єктами нормування уся нормативна база поділяється на:

-  норми використання трудових ресурсів;

-  норми запасів і витрачання товарно-матеріальних цінностей;

-  норми використання основних фондів;

-  норми і нормативи організації виробничих процесів;

-  норми і нормативи використання фінансових ресурсів.

За масштабами застосування нормативна база поділяється на:

-  норми і нормативи, які встановлюються на основі державних стандартів і вимог;

-  норми і нормативи, які рекомендуються до застосування на галузевому рівні;

-  загальнозаводські (виробничі) норми;

-  предметні, подетальні, поопераційні норми, які розробляються підприємством самостійно.

За часом дії норми і нормативи поділяються на: перспективні; поточні.

Нормування затрат здійснюється відповідно до розмірних, вагових і якісних характеристик складових елементів і продукції в цілому. При цьому враховуються технологія виготовлення продукції, а також умови транспортування, зберігання, експлуатації і обслуговування, утилізації.

Норми і нормативи, які використовуються для найбільш точного розрахунку затрат ресурсів, досить різноманітні. До їх складу входять:

ü  типові норми і нормативи затрат на виконання різних видів робіт;

ü  укрупнені норми і нормативи на деталі і операції, типові технологічні процеси;

ü  математичні залежності між ваговими, якісними і розмірними параметрами продукту та затратами часу;

ü  окремі переходи, прийоми і рух регламентно-розрахункових і планово-управлінських робіт та процедур;

ü  норми і нормативи обслуговування і споживання;

ü  норми керованості (керування);

ü  комплексні норми і нормативи на підтримку і забезпечення умов нормального ходу технологічного процесу тощо.

Існує правило: чим більший обсяг виробництва і реалізації продукції, тим більш ретельно повинні нормуватися затрати робочого часу і тим більш диференційованими (за переходами, операціями, деталями, стадіями технологічного процесу тощо) повинні бути нормативи. ............