Найдавніший одяг на теренах України. Вбрання періоду Київської Русі

План

Найдавніший одяг на теренах України

Загальні відомості про одяг

Вбрання періоду Київської Русі

Список використаних джерел

Найдавніший одяг на теренах України

Про найдавніший одяг на теренах України розповідають археологічні знахідки. Вони відносяться до раннього палеоліту, неоліту, епохи бронзи. В добу пізнього палеоліту вбрання складалося з сорочки, штанів, взуття, короткої накидки-плаща. Головним убором служила шапка-каптур, яка щільно облягала голову. Вже у ті віддалені від нас часи одяг оздоблювали намистинами з бивня мамонта: розшивали низ шапки, довкола голови, нагрудну частину сорочки, штани (нижче колін), плащ. Відомо, що люди палеоліту вже носили прикраси, зокрема намисто, браслети, різні види застібок, так звані фібули і аграфи. У виготовленні одягу і прикрас застосовували такі складні технологічні процеси, як шиття і свердління намистин, зубів диких тварин.

Знахідки фрагментів одягу доби неоліту свідчать, що люди оздоблювали його блискучими пластинами із іклів вепра, різними за формою, покритими орнаментом у вигляді насічок, ліній, ямок.

Про одяг наступних історичних епох відомостей збереглося дуже мало. Знайдені веретена, пряслиця свідчать, що люди доби неоліту (трипільська культура) вже вміли прясти і ткати, а виявлені залишки одягу, хутра, шкіри вказують на матеріал, з якого виготовляли вбрання. Більш чітке уявлення про одяг дають археологічні матеріали початку доби заліза, зокрема археологічні пам'ятки скіфів, які заселяли українське Причорномор’я від VII ст. до н. є. і до II ст. н. є. Багатий поховальний інвентар, пов'язаний з вірою скіфів у потойбічне життя , дозволив археологам реконструювати поховальний скіфський стрій з усіма його складовими (головні убори, сорочка, штани, куртка, пояс, взуття, кожух) і оздобами на них.

Чоловіки носили гостроверхі головні убори у вигляді каптура. На малюнках ваз та інших речей бачимо сорочку, опущені нижче пояса, з довгими рукавами і вирізом для голови, інколи з коміром, шкіряні штани, короткі облягаючі куртки. Поверх сорочки одягали безрукавку. Куртки були з короткими та довгими рукавами. Вони облягали фігуру і мали розріз спереду. Права пола накладалась на ліву і притискалась поясом. Краї тканини обшивали хутром, оздоблювали металевими тисненими піками. Поясним одягом служили шкіряні вузькі штани або широкі шаровари. Зимовий одяг нагадував кожух, накидку, дошиту із шкіри, скріплену на плечі пряжкою. Взуттям скіфів було м'які невисокі чоботи. Усі складові частини скіфського вбрання, крім сорочки, прикрашалися тисненими орнаментальними бляшками. Оздоблення мало оберегове і розпізнавальне значення. Тільки царі й вельможі мали право прикрашати свій одяг золотими бляшками, а жерці — срібними накладками. Жінки одягали довгу сорочку з овальним вирізом для голови, з довгими рукавами, прикрашеними нашивками на плечах. Поверх сорочки вбирали теплу безрукавку з овечого хутра. Поясним одягом служила одноплатова обгортка, якою сорочка прикривалася від пояса до середини ікор. Таке поясне вбрання було поширене в деяких етнографічних регіонах України ще в середині XX ст. Верхнім одягом було довгополе розстібне вбрання з довгими вузькими рукавами у вигляді халата. ............