1. Сутність та призначення кредитних рейтингів

Кредитний рейтинг – незалежна експертна оцінка спеціалізованого рейтингового агентства щодо ступеню кредитного ризику боргового зобов'язання, яка вказує на ймовірність непогашення цього зобов'язання (імовірність дефолту).

Кредитний рейтинг може присвоюватися як окремим борговим інструментам, так і їх емітентам. Кредитний рейтинг є умовним вираженням кредитоспроможності позичальника в цілому (рейтинг позичальника) або його окремих боргових інструментів (рейтинг боргового зобов'язання) [5].

Кредитні рейтинги на світових фінансових ринках є своєрідними візитними картками емітентів та їх цінних паперів, які вказують на якість об'єкта інвестування (здатність емітента швидко та ефективно погашати свою заборгованість). Перші рейтинги цінних паперів були надруковані 1909 року Джоном Муди за результатами аналізу інвестицій у цінні папери залізничних компаній. Попервах подібна інформація сприйнялась інвесторами з великим ентузіазмом. Але реакція багатьох компаній-емітентів і банків була негативною внаслідок незадоволення низькими рейтингами, наданими їх цінним паперам.

Рейтинги є розрахунковими показниками, обчислюваними за замовленнями незалежними рейтинговими агентствами, і допомагають інвесторам й посередникам скласти уявлення щодо: інвестиційного клімату країни, де знаходиться емітент; самого емітента, його цінних паперів. На основі рейтингових показників можна визначити граничні рівні ризику вкладання коштів і порівняти різні можливості інвестування.

Величина рейтингу впливає на розмір відсоткової ставки по облігаціях та ринкову вартість зобов'язань компанії. Можна виділити два основні види рейтингів: рейтинг емітента та рейтинг цінних паперів.

До першої групи належать: рейтинг держави (суверенний рейтинг) і рейтинги окремих територій у межах держав. Для іноземних інвесторів важливим чинником у прийнятті рішення щодо вкладення капіталів в економіку іншої країни є кредитний рейтинг країни-реципієнта.

Кредитний рейтинг держави є показником оцінки її платоспроможності, що засвідчує ступінь ризику неповернення нею кредитів. Вважається, що рейтинги територій усередині держави та компаній на її території не можуть перевищувати рейтинг держави. Тобто величина кредитного рейтингу держави є своєрідним обмеженням щодо рейтингів для боргових цінних паперів її місцевих органів влади та окремих компаній.

До другої групи належать рейтинги конкретних цінних паперів, які поділяються на рейтинги короткострокові та довгострокові (схеми їх визначення суттєво різняться).

Зовні може видаватися, що кредитний рейтинг отримує емітент. Але фактично рейтинг присвоюється конкретному випуску його цінних паперів. Емітент може мати різні рейтинги, присвоєні різним випускам його цінних паперів. Так, рейтинг старших цінних паперів може бути одного класу, а рейтинг молодших — іншого, нижчого. Таблиці кредитних рейтингів регулярно публікуються у спеціальних економічних виданнях і в економічних розділах періодики. Рейтингові агентства при аналізі у платоспроможності емітента та оцінюванні ризику невиконання ним зобов'язань у кожному разі використовують особливі прийоми. Але у більшості випадків для обчислення рейтингу враховується декілька основних факторів [6]. ............