Філософія нового часу
    Контрольна робота
    Подготовила Дібрівка Ольга Валеріївна Черкаська обл. м. Сміла
    Національний авіаційний університет
    Міністерство Освіти і Науки України
    2005 1. Характерні риси епохи Нового часу.
    Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію XVI-XVII ст., становлення експериментального природознаства. Вона утверджувала свої засадні принципи в боротьбі з феодальною ідеологію, середньовічною схоластикою, релігією та церквою, продовжуючи духовні надбання епохи Відродження. Найсуттєвішою особливістю філософії Нового часу була орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання, в якому вона вбачала головний засіб морального і соціального оновлення людства, утвердження людської гідності, свободи і щастя.
    Головне своє завдання філософія Нового часу вбачає в розробці та обґрунтуванні методів наукового пізнання, концентруючи основну свою проблематику навколо методології наукового пізнання та гносеології. На цій основі формуються в філософії XVII ст. два протилежні напрямки: емпіризм та раціоналізм. Емпіризм проголошує, що основний зміст наукове пізнання отримує з чуттєвого досвіду, в знаннях немає нічого, чого б раніше не було в чуттєвому досвіді суб'єкта. Раціональне пізнання, розум не приносить ніякого нового змістовного знання, а лише систематизує дані чуттєво сенситивного досвіду. Раціоналізм наголошує, що основний зміст наукового знання досягається через діяльність розуму, розсудку та інтелектуальної інтуїції, а чуттєвосенситивне пізнання лише підштовхує розум до діяльності. Ідеалом знання як емпіризм, так і раціоналізм вважали математику, а основними характерними рисами істинного знання визнавали всезагальність, необхідність, суттєвість.
    Формування нової парадигми філософствування базується на кардинальних змінах у житті суспільства Західної Європи.
    Соціально-економічні зміни:
    розлад феодальних відносин,
    зростання міжнародного виробництва,
    торгівлі, економічних і культурних зв?язків між країнами,
    інтенсивний розвиток економічних буржуазних відносин.
    Соціально-політичні зміни:
    буржуазна революція в Нідерландах (XVI ст.- поч. XVIIст.)
    буржуазна революція в Англії (сер. XVIIст. )
    становище і розвиток капітальних відносин;
    зміни в соціальній структурі суспільства;
    зміни в політичній системі суспільства.
    Природничо-наукові відкриття:
    механіка небесних і земних тіл;
    астрономія;
    теорія опору матеріалів;
    фізика: вивчення електричних і магнітних явищ;
    хімія.
    Зміни в державній сфері суспільства:
    розвиток ідей гуманізму епохи Відродження;
    відмова від натурфілософії;
    формування нових світоглядних орієнтирів форм мислення.
    У центрі природознавства цього часу знаходилась механіка небесних і земних мас. Вона набуває переважного розвитку і надала всьому природознавству механічного характеру.
    Найбільш розповсюджений - експериментальний метод: дослідження прагнули роботи аналіз окремих явищ, процесів, фактів.
    Домінуючою тенденцією у розвитку філософії XVII-XVIII ст. ............