Актуальність роботи величезна, адже на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування в Україні особливої ваги набрало питання його фінансового забезпечення. Як одна з найважливіших основ місцевого самоврядування, фінансова база діяльності місцевих органів влади не виконує свою функцію достатньою мірою, стримуючи тим самим розвиток усього місцевого господарства і самоврядування в цілому, про що, зокрема, зазначалося у Рекомендаціях парламентських слухань «Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування» [13]. Тому одним із основних питань реформування системи місцевого самоврядування є реформа місцевих фінансів. Це неодноразово підкреслювалося в науковій літературі [4; 5; 6] та багаточисельних публікаціях, але доводиться констатувати, що попри всі зусилля уряду, змінити стан на краще поки що не вдається. Поряд із намаганнями суто кількісного збільшення місцевих бюджетів, які, в основному, є одним із виразів об’єктивного економічного стану в країні, неабияке значення має пошук нових методів фінансового забезпечення місцевого самоврядування, а поряд із цим – і більш глибоке розуміння системи відносин, пов’язаних із функціонуванням місцевих фінансів.

Тематиці вдосконалення фінансової бази місцевого самоврядування присвячено чимало робіт, серед яких можна назвати ґрунтовні дослідження таких науковців, як О.П. Кириленко [4] та В.І. Кравченка [5], які відрізняються цілісним формуванням категорії «місцеві фінанси» і формуванням його як окремої категорії на відміну від понять «місцевий бюджет», «місцеві податки і збори», які виступають порівняно з нею як часткові, охоплюючи окремі питання єдиної складової фінансової бази місцевого самоврядування. У цих роботах, зокрема, було поставлено питання про міжурядові відносини за участю місцевих рад, про самостійність місцевих фінансів, що дозволило більш чітко сформулювати поняття «фінансова автономія місцевих органів влади» Ю.В. Петренко і О.Д. Рожко [6, с. 19]. Хоча ці питання вивчали науковці, проте вони вимагають продовження правових досліджень, спрямованих на юридичне закріплення місцевих фінансів у цілому як автономних відносин у фінансовій системі держави.

Метою роботи є дослідження основних нормативно-правових актів із питань фінансів стосовно закріплення останніх як автономії, виділення головних моментів у правовому регулюванні даних відносин із формуванням їх у наступному в окрему цілісну категорію правового регулювання фінансових відносин у системі місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування у його сучасному розумінні оцінюється як автономія, тобто як відносна самостійність, відокремленість від держави. Європейська хартія місцевого самоврядування [12], Конституція України [1] і Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» [9], закріплюючи основи місцевого самоврядування, його статус, у своїх визначеннях вказують, що воно здійснюється у встановлених законом межах. У таких же межах здійснюється і фінансова автономія місцевого самоврядування, яка в літературі визначається як «база самоврядування територіальних колективів, самостійності усіх рівнів місцевої влади», «самоврядування у сфері фінансів», основна форма реалізації принципів місцевого самоврядування, фінансова автономія місцевих органів влади – «фінансова незалежність цих органів при виконанні покладених на них функцій» [6, с. 19–20]. Головною ознакою фінансової автономії автори роботи «Місцеві фінанси» вважають право місцевих органів влади приймати рішення у сфері власних фінансів [6, с. 20]. Однак навряд чи можна погодитись із цими авторами у тому, що «таку систему кожен місцевий орган влади створює сам: обирає її модель, внутрішню структуру, визначає співвідношення між окремими елементами» [6, с. 19].

Об’єктом є дослідження фінансової автономії Дніпропетровської області.

Самостійність місцевих фінансів і, зокрема, місцевих бюджетів вимагає правильного розуміння, оскільки повної відокремленості у сфері фінансів немає – фінанси місцевого самоврядування є складовою частиною фінансової системи України і багатьма каналами міцно пов’язані із державними фінансами.

Дніпропетровська область – один із найбільш індустріально розвинених регіонів України. ............