ЗМІСТ

ВСТУП

ЧАСТИНА 1. Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя

ЧАСТИНА 2. Репрезентативні діалектні тексти

2.1 Свята

2.1.1 Релігійні свята

2.1.2 Родинні свята

2.2 Господарство

2.2.1 Тваринництво

2.2.2 Рослинництво

2.3 Будівництво

2.4 Одяг

2.5 Розповіді про минуле

ЧАСТИНА 3. Питальники

3.1 Меблі та інші хатні речі

3.2 Їжа, напої

3.3 Господарство

3.3.1 Рослинництво

3.3.2 Тваринництво

3.4 Весілля

ЧАСТИНА 4. Словник

ВИСНОВКИ

Вступ

Українська діалектна мова має величезну цінність для лінгвістики, історії, культурології, філософії, як джерело пізнань про минуле, побут, культуру, світоглядні уявлення, моральні цінності народу.

Діалекти, це джерело унікальне й неповторне, оскільки реалізовуються в замкнутих соціумах сіл та селищ. І в кожному з них говірка становить самодостатню й особливу систему на кожному мовному рівні: фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному.

Окремо варто відмітити неоціненну роль місцевих діалектів у вивченні історії української мови. Адже діалекти консервують в собі явища давно втрачені літературною мовою і не зафіксовані в писемних пам’ятках. Завдяки говорам ми маємо змогу реконструювати, як говорили наші пращури.

Власне, найбільший науковий інтерес становить опрацювання усного мовлення малих соціальних груп, інформаторів похилого віку, що не покидали на довго село. Адже в їх свідомості діалектні одиниці міцно зафіксовані.

Актуальність діалектологічної практики зумовлена необхідністю фіксації діалектного матеріалу Правобережної Середньої Наддніпрянщини з перспективою введення його до наукового обігу.

Мета діалектологічної практики – зафіксувати та систематизувати особливості говіркового мовлення Житомирської області.

Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі завдання:

– ознайомившись з живим діалектним мовленням, виявити характерні особливості говірки;

– записати зв’язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією;

– записати діалектні матеріали за спеціальними питальниками;

– укласти словник діалектної лексики.

Об’єкт дослідження – лексика правобережного середньонаддніпрянського говору.

Предметом є найменування предметів господарства: тваринництва, рослинництва; їжі та напоїв; хатніх речей; обрядових свят; родинних свят; розповідей про війну; будівництва хати та одягу.

Джерельною базою фактичного матеріалу послужили польові записи говіркової мови південно-східного наріччя. Збір матеріалу проводився за двома запропонованими та трьома спеціально складеними питальниками протягом 2 тижнів – з 16.08.2010 по 29.08.2010р. у таких населених пунктах: смт Ружин, с. Крилівка Ружинського району Житомирської області.

Діалектний матеріал збирався експедиційним методом, для опрацювання матеріалу використано описовий, і частково лінгвогеографічний методи, а також дослідницькі прийоми аналізу звукового потоку.

Практичне значення роботи визначається тим, що зафіксований лексичний матеріал може бути використаний при моделюванні системи досліджуваної говірки, при укладанні обласного та загальноукраїнського діалектних словників, Лексичного атласу української мови, у вузівських курсах з української діалектології, для поглиблення лексикологічних, семасіологічних, етимологічних досліджень не лише української, а й інших слов’янських мов. ............