МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Економічні інтереси

Виконала студентка

1-го курсу 2-ї групи

факультету обліку та фінансів

спеціальності обліку і аудиту

ПОЛТАВА 2009

Вступ

Необхідність задоволення різноманітних потреб спонукає людей до виробництва відповідних благ і послуг. Тому в будь-якому суспільстві загальною кінцевою метою виробництва є задоволення потреб. Ця мета виробництва в межах його певної історичної суспільної організації набуває особливих форм. Наприклад, у системі ринкової організації господарства безпосередньою метою виробництва є прибуток та інші форми грошових доходів. І це, як обґрунтовують західні вчені, не вада ринкової економіки, а її перевага, оскільки дає змогу якнайефективніше використовувати економічні ресурси.

У даному випадку має місце трансформація загальної кінцевої мети виробництва у проміжну, специфічну мету, яка притаманна господарюючим суб’єктам ринкової форми суспільного виробництва. Проте наслідок цієї специфічної мети функціонування підприємства, яке прагне отримати прибуток, полягає у задоволенні різноманітних потреб суспільства. Приміром, бджола збирає нектар зовсім не для того, щоб запилити квіти, її метою є отримання меду, хоч старання бджоли слугують інтересам квітів. Так само чинить "невидима рука" ринку, про яку писав англійський економіст Адам Сміт (1723-1790), з господарюючими суб’єктами, спрямовуючи їх інтереси в русло задоволення різноманітних потреб суспільства.

Для реалізації поставлених цілей необхідні відповідні засоби і практична діяльність людей, обумовлена їх потребами та інтересами. Саме економічні потреби та інтереси є головними рушійними силами розвитку суспільства.

Визначення і сутність інтересів

Як говорилося вище, кінцевою метою суспільного виробництва і рушійною силою його розвитку є економічні потреби людей зокрема і суспільства в цілому.

Потреба – відношення людини до блага, яке опосередковується відносинами між людьми з приводу привласнення та присвоєння благ.

Якщо мета узгоджується з потребою, тоді діяльність стає цілеспрямованою, а сама потреба перетворюється на стійкий усвідомлений інтерес. Тобто як спонукальний мотив виробництва економічні потреби виявляють себе через економічні інтереси. Потреби є основою інтересів, а інтереси – формою виявлення потреб.

Інтереси – ставлення людей до економічних благ, відносин між собою у процесі привласнення благ; це усвідомлені економічні потреби окремих людей, соціальних верств, груп та класів, що є формою відносин економічної власності, і знаходять свій вияв у поставлених цілях, конкретних завданнях та діях щодо їх досягнення; це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди, мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення потреб.

Цим зумовлюється об’єктивна, матеріальна природа економічних інтересів – незалежно від рівня усвідомленості інтереси є економічним, а не психологічним явищем.

Як економічна категорія інтереси є виявом виробничих відносин, які зумовлюють умови існування людей – становище індивідів, соціальних верств, класів у суспільному виробництві, їх потреби. ............