Реферат
на тему
Державний та суспільний лад країн Скандинавії у період Середньовіччя
План
Вступ
Утворення та розвиток Скандинавських країн
Державний лад
Суспільний лад
Список використаної літератури
Вступ
Своєрідність природно-географічних умов Скандинавії та віддаленість від центрів давньої цивілізації справили великий вплив на розвиток населявших її германських народностей. Ліси і гори перешкоджали розвитку землеробства, яке було можливим тільки на рівнинах Ютландії та Південної Скандинавії. У Норвегії, Північній Швеції та по зрізаному фіордами та затоками північному узбережжі населення займалося мисливством, рибальством, морським промислом, скотарством. У цих місцях людей було мало, поселення були розкидані у вигляді окремих хуторів.
У таких умовах общинно-родові відносини германців виявилися особливо живучими, класове суспільство складалось вкрай повільно. Основною господарською ячейкою аж до ІХ ст. залишалась велика сім’я, що володіла усією орною землею. Неорані землі знаходилися у спільному володінні. Ще залишалась кровна помста. Суспільні проблеми вирішувалися на спільних сходках – тінгах. На них же на основі звичаєвого права здійснювалося правосуддя. У скандинавів довго зберігалося язичництво. Поширення християнства зустрічало жорстокий опір і затягнулось на довгий час.
Сурові природні умови та живучість общинно-родових зв’язків наклали значний відбиток на характер скандинавів. Це були безстрашні моряки, відважні воїни, трудолюбні землероби та скотоводи, звиклі до недостачі і суровому образу життя.
Утворення та розвиток Скандинавських країн
Державна влада у Скандинавських країнах виникла набагато пізніше, ніж у континентальній Європі. У Данії процес створення держави розпочався у VIII ст. і завершився у другій половині Х ст. при Гаральді Синезубом, який підкорив своїй владі майже всю датську знать. У Норвегії державна влада закріпилася на початку ХІ ст., але королю протистояли непокірні племінна знать та селяни, що відстоювали патріархальні демократичні порядки. Спроба Олафа Харальдсона (1016-1028) укріпити королівську владу, спираючись на християнську церков, спровокувала повстання знаті та селян, що захищали язичництво та старовинні вольності, та коштувала йому життя. Ослаблене цією боротьбою Норвезька держава була включена до Датської держави Кнута Великого. У Швеції виникли два королівства: на півночі в області свеїв зі столицею в Упсалі та на півдні в області поселення гьотів. На початку ХІ ст. король Упсали покорив і південь країни[1].
Після невдалої датсько-ганзійської війни (1367-1370) увесь Скандинавський півострів опинився в залежності від Ганзи. Це спонукало правлячі верхівки Данії, Швеції та Норвегії заключити династичну унію трьох держав. Дочка датського короля Вальдемара ІV Маргарита, яка була заміжня за норвезьким королем, привела на датський престол свого сина Олафа і фактично управляла двома державами – Данією та Норвегією. У 1397 р. вона отримала зі згоди шведської знаті і шведський престол. У тому ж році на зібранні представників трьох королівств у шведському місті Кальмар королем Данії, Швеції та Норвегії було проголошено Єріка Померанського – внучатого племінника Маргарити. ............
