Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»
Інститут телекомунікаційних систем
Кафедра інформаційно-телекомунікаційних мереж
Реферат
з філософії
На тему: «Боротьба шкіл Стародавнього Китаю»
Виконала:
Студентка 2 курсу
Групи ТІ-71
Томаш Леся
Київ-2009
План
Вступ. Зародження філософії в Стародавньому Китаї
Основні школи давньокитайської філософії
Школа Інь-Ян
Конфуцій.Конфуціанство
Мен-цзи та Сюнь-цзи
Моїзм
Школа імен
Легістська школа
Даосизм
Висновки
Джерела
Вступ. Зародження філософії в Стародавньому Китаї
Перші зародки філософських ідей починають проявлятися ще в надрах міфологічного осмислення дійсності. У Стародавньому Китаї міфологія була розвинена слабо. Стародавні китайці були для цього дуже практичними людьми. Однак все таки прояви філософського характеру зустрічаються вже у «П’ятикнижжі».
Філософія в Китаї виникає в кінці III періоду в історії Стародавнього Китаю і одержує свій найвищий розквіт в наступний період Чжаньго. Цей період «держав та царств, що змагаються» був також тим, що часто називають «золотим століттям китайської філософії». На ранніх етапах розвитку філософської думки на першому плані поставало позбавлене індивідуальності, узагальнене уявлення про світ, проте з часом все більше починають приділяти увагу проблемам людини, її життю.
При цьому в більшості шкіл переважала практична філософія, пов'язана з проблемами житейської мудрості, моральності, управління. Це майже цілком відноситься до конфуціанства, моїзму, легізму, погляди вчень яких були або слабкі, або запозичені з інших шкіл, наприклад з даосизму – самої філософічної з шести шкіл старокитайської філософії.
Основні школи давньоїкитайської філософії
Історія Стародавнього Китаю розпадається (не рахуючи неоліту) на шість періодів:
* Шан-Інь (18-12 ст. до н.е.);
* Чжоу – Західне Чжоу (12-8 ст. до н.е.);
* Чжоу – Східне Чжоу – Лего (тобто «окремі держави»);
* Чжоу – Східне Чжоу – Чжаньго (тобто «держави, що б'ються»);
* імперія Цинь (221-206 р. до н.е.);
* Хань (кінець 3 ст. до н.е. – 2 ст. н.е.).
Філософських шкіл в Стародавньому Китаї було так багото, що самі китайці говорять про них як про «сто шкіл». Пізніше в «Історичних записках» Сима Цяня (2-1ст. до н.е.) наводиться перша класифікація шкіл Стародавньього Китаю. Там названо шість головних шкіл:
· «прихильники вчення про інь і ян»( натурфілософи);
· «школа служивих людей» (конфуціанство);
· «школа моїстів»;
· «школа номіналістів», «школа імен» (софісти);
· «школа законників» (легістів);
· «школа прихильників вчення про дао і де» (даосизм).
Школа Інь-Ян
Перша — «Інь-Ян цзя», або школа «Інь-Ян», школа натурфілософів. Вона одержала свою назву від принципів Інь і Ян, які в китайській думці вважаються двома головними принципами космології. Інь — жіноче начало, Ян — чоловіче. ............
