Вантажопідйомна транспортуюча техніка. Призначення, класифікація підйомних машин
Машини безперервного транспорту призначені для переміщення насипних вантажів безперервним потоком, а штучних – з певним інтервалом.
Класифікація конвеєрів:
а) стічковий;
б) пластинчатий;
в) скрипковий;
г) рівневий;
д) елеватор.
Характеристика вантажів
Вантажі поділяються на: насипні та поштучні
Вантажі поділяють за крупністю:
пиловидні – 0,05 мм;
порошкоподібні – 0,05–05 мм;
дрібнозернисті – 0,5 – 1 мм;
крупнозернисті – 1–10 мм;
дрібнокускові – 10–60 мм;
середньокускові – 60–160 мм;
крупнокускові – 160–320 мм;
особливо крупні > 320 мм.
За насипною щільністю:
Ступінь рухливості залежить від сил внутрішнього тертя та щеплення. Рухливість матеріалу залежить від кута природнього укосу, який для спокою становить 45–500, для руху – 27–350.
Коефіцієнт тертя спокою – 0,58–1,2; руху – 0,29–07.
Абразивність, крихкість, змерзання, липкість, пошкодженість, вибуховість, самозаймистість, корозійна активність.
Продуктивність машин безперервного транспорту
Вихідними даними для проектування є:
1. річний обсяг продукції Пр (т.м3)/рік;
2. характеристика вантажів;
3. траса;
Розрізняють продуктивність:
масову – т/год;
об’ємну – м3/год;
поштучну – шт./год
Годинна продуктивність:
П=Пр Кн/(Z Км Тр)
Тр – число годин у році;
Z – число одночасно працюючих машин;
Км – 0,6–0,9 коефіцієнт машинного часу;
Кн – 1,1–1,5 коефіцієнт нерівномірності подачі вантажу
Для машин безперервної дії:
П = 3600 Аνρ
А – площа поперечного перерізу матеріалу м2;
ν – швидкість м/с;
ρ – густина
Продуктивність машин через лінійне навантаження:
q – лінійне навантаження
i – місткість судини;
p – крок судини;
φ – коефіцієнт заповнення.
При переміщенні поштучних вантажів вагою G або порціями по Z штук
;
Опір рухові тягових органів конвеєрів
Траса конвеєра складається з прямолінійних і криволінійних відрізків, які можуть розташовуватися під різними кутами.
Енергія двигуна витрачається на подолання опору переміщення вантажу і частин машини та на піднімання вантажу.
При розрахунку трасу розділяють на прямолінійні та криволінійні відрізки, визначають опір рухові та натяг тягового органу при сталому русі на кожному відрізку траси, а потім визначають загальний опір.
Опір руху на прямолінійному відрізку траси розглянемо для таких способів перенесенні на гнучкому органі, який рухається по стаціонарних роликових опорах.
2) Перенесення по постелі з ходовими роликами;
3) Волочіння по нерухомому жолобу скрипками;
4) Суцільне волочіння скрипками зануреними в шар матеріалу.
а) Сила опору робочої нитки:
– неробочої нитки:
+↑; -↓;
q – лінійне навантаження від вантажу н/м;
q0 – лінійне навантаження рухомих частин конвеєра;
L – довжина відрізку траси;
ω – коефіцієнт опору рухові;
β – кут нахилу конвеєра;
– лінійне навантаження від обертових частин
Gр – вага ролика;
Рр – крок ролика;
qp – це саме для холостої нитки.
б) вантаж переміщується по настелі:
ω1 – коефіцієнт опору руху ходових роликів по напрямних;
;
t – коефіцієнт тертя в підшипнику;
К = 5–20∙10-4 – коефіцієнт тертя кочення ролика по напрямних;
D – зовнішній діаметр ролика;
d – діаметр ролика;
Кр = 1,1…1,4 – коефіцієнт опору в ребардах коліс.
f – коефіцієнт опору руху вантажу по жолобу;
- коефіцієнт опору руху ланцюга по жолобу;
Опори на криволінійних відрізках траси
Опори складаються з опорів тертя в підшипнику та опору жорсткості тягового органу
Опір підшипника мал. ............
