ТЕХНОЛОГІЯ ПРИГОТУВАННЯ ТА ВІДПУСК ШАШЛИКУ З СВИНИНИ. ПРАВИЛА ТА ПОРЯДОК ПРИЙМАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗБЕРІГАННЯ МОЛОКА ТА МОЛОЧНИХ ГАСТРОНОМІЧНИХ ВИРОБІВ

Вступ

За час свого існування українська кухня пройшла довгий і цікавий шлях від простих до сложносоставних блюд з дуже цікавими способами приготування. Поступово розвиваючись, перебуваючи в тісному сусідстві з іншими народами з їх кулінарними вподобаннями, українці створили свій неповторний набір продуктів і свої способи їх приготування. Україна, колишня житниця Російської імперії. Країна, в якій змішалися мови та звичаї більше 100 національностей. Країна, в якій мирно співіснують українці та росіяни, греки і євреї, болгари та білоруси, грузини і вірмени… Степу сходу, узбережжі двох морів, діброви центральної України, Карпатські гори і Дніпро… співучою мова та співучою країна. Як відображення країни – її кухня. Поетична і різноманітна, строката, але в той же час гармонійно-схожа, ситні і легка, розкішне і повсякденне. Серед таких схожих сусідських кухонь, нашу «Рідна» відрізняє особлива популярність і популярність далеко за нашими кордонами. Може це тому, що і в Канаді, і в Аргентині, і в Ізраїлі, і в Росії, так де тільки немає ресторанчика з селедочкой під горілочку, де тебе не подадуть борщу з товченим з чесночком, салом і пампушками? Українська кухня давно одержала поширення далеко за межами України, а деякі страви української кухні, наприклад борщі і вареники, увійшли в меню міжнародної кухні.

Чим же характерна українська кухня? По-перше, в основу національної української кухні увійшли традиції східнослов'янське кухні. По-друге, вона була створена на базі вже сформованих у кожній з регіональних частин України елементів кулінарної культури. По-третє, незважаючи на те, що ці елементи були дуже різнорідні, українська кухня виявилася на рідкість цільної як по відбору характерного національного харчової сировини, так і за принципами його кулінарної обробки. З технологічної боку українська кухня сприйняла деякі прийоми французької кухні, що значно ріднить її з угорської та іншими західнослов'янськими кухнями. У меншій мірі були сприйняті традиції німецької кухні, що відрізняє українську кухню від, наприклад, російської та чеської. Під час татаро-монгольського ярма, а також при подальшому «імпорті» тюркської кулінарної культури, українська кухня придбала смажені страви з рубленого м'яса.

Відмінна риса української кухні полягає в тому, що сирий продукт – будь він тваринного або рослинного походження – спочатку піддається легкому обсмажування і відносно швидкому пассерованію, або «смаженим», як кажуть українці, і тільки після цього – більш тривалій тепловій обробці, тобто варінні, запікання.

Своєрідність національної української кухні виражається у переважній використанні таких продуктів, як свинина (м'ясо і особливо сало), овочі, продукти переробки злаків і бобових (пшеничне борошно, крупи, квасоля тощо) та деяких інших, а також в особливостях технології приготування їжі, таких як комбінована теплова обробка великої кількості компонентів блюда на тлі одного головного і визначального.

Відношення до свинини ріднить українську кухню з кухнями західних слов'ян угорців та німців. Використання свинячого сала в українській кухні поступається лише угорської кухні. ............