Зміст Вступ
Розділ 1. Характеристика родини Воронові - Corvіdae
Розділ 2. Природно-екологічна характеристика регіону
2.1 Природно-територіальні умови
2.2 Метеорологічні особливості умов
Розділ 3. Біологія виду сорока звичайна
3.1 Загальна характеристика виду
3.2 Гніздова біологія
3.3 Спостереження за сорокою звичайною
Висновки
Список використаної літератури
Додаток
Вступ Біологія та чисельність зимуючих птахів залишається недостатньо вивченою не лише в Україні, але й у більшості європейських країн. Це зумовлене труднощами проведення польових досліджень у цей період, відсутністю уніфікованих методик, а також особливостями біології зимуючих птахів. У багатьох європейських країнах в останнє десятиліття зареєстроване помітне зменшення чисельності більшості видів птахів. Серед причин такого процесу наводять погіршення умов зимівлі птахів, зміни клімату глобального характеру. Протягом останніх десятиліть на європейському континенті відзначені зміни кліматичних умов у зимовий період, які мають помітний вплив на поширення та динаміку чисельності багатьох видів. Успішність зимівлі для багатьох негоробиних і горобиних птахів у наших широтах насамперед залежить від температурного режиму й тривалості залягання та товщини снігового покриву. Частина видів дуже негативно реагує на значну кількість снігу і якщо протягом короткого часу випадає понад 20 см снігу, то це може призвести до міграцій або загибелі багатьох птахів.
Сорока звичайна являється осілим птахом, і досить поширеним на території Ріпкинського району.
Дослідження зимових скупчень сороки нами проводилися на території міста Любеч.
Мета курсової роботи – прослідкувати утворення зимових скупчень сороки в м. Любеч.
Основні завдання:
1) дати загальну характеристику родини Воронові;
2) охарактеризувати природні умови регіону дослідження;
3) розглянути особливості біології сороки звичайної.
Розділ 1. Характеристика родини Воронові - Corvіdae Поєднує дуже різних по величині, виглядові, екологічним перевагам птахів, хоча в представленні багатьох сімейство асоціюється головним чином з великими чорними або чорно-сірими представниками роду Corvus. Загальна довжина варіює від 18 до 70 см, маса - від 50 м до 1,5-1,6 кг. Додавання звичайне щільне, голова велика. Ноги середньої довжини, сильні з грубим щиткуванням, цівка попереду покрита окремими щитками, позаду - двома суцільними подовжніми пластинами. Дзьоб міцний, досить довгий, прямій або слабозігнутий, у ряду великих видів високий, стиснутий з боків, з опуклим коником надклювья. На вершині надклювья часто розвитий гачок. Ніздрі прикриті густими, спрямованими вперед щетинковидними перами (виключення - дорослий грак). У багатьох воронових є місткий під'язичний мішок, у якому вони носять корм пташенятам і самці або роблять запаси. У невеликих, переважно лісових видів крила короткі, округлі, у великих воронових (переважно представників роду Corvus) - подовжені з пальцеподібними кінцями першорядних махових, небагато схожі на крила хижих птахів. У деяких видів, що живуть на відкритих просторах і в гірській місцевості, вершина подовженого крила небагато загострена. ............
