Перші спогади про заклади гостинності тікають вглибину віків, до часів Античності. Античність постає перед нами як історична епоха, яка химерно міняла свої форми і образи – грецькі, етруські, карфагенські, елліністичні та римські. Це світ культури і світ людини зі справжньою сферою історичного життя, що творилась і переживалась людьми з їх неповторними долями та індивідуальностями. Люди жили в різні епохи Античності і були нерівними за походженням, соціальним статусом, освітою, характером. Античний спадок «золотим ланцюгом» звязував в одне часи та народи, спадок, без якого не могло обійтись ні одне наступне століття.
Європейська цивілізація побудована на античному фундаменті. Величезні просотори навкруги Середземного моря, на Близькому Сході, європейські землі від Атлантичного океану до Чорного моря, від Британії до Італії були протягом багатьох століть цивілізовані на античний лад. Античність показала світу різні форми організації людського суспільства – політичні і соціальні. Демократія народилась у Стародавній Греції. Рим дав приклади республіканського ладу, а потім імперії з існуванням багатьох народів, мов, релігій і земель. Рим відкрив світу найважливішу роль права в регулюванні всіх типів людських відносин. В античному світі була зроблена грандіозна спроба воз'єднання Заходу і Сходу в єдину цивілізацію. Античний спадок на протязі століть живило і продовжує живити світову культуру і науку. В античності було закладено основу багатьох наук.
Найбільш важливий вклад в античному спадку залишили древні греки та римляни. На своїх витоках Греція та Рим були різними, але разом з тим у Греції та Риму стільки спільного, що їх відносять до однієї цивілізації. До VІІ ст. до н. е. було винайдено алфавітне письмо, століття потому – карбована монета. Культура стала перевагою мас, а монета полегшила обмін між країнами та всередині країни.
З тих пір, як людина почала подорожувати, виникла необхідність нічлігу поза його будинком і місцем, де б він міг вгамувати голод і спрагу. Всякий попит породжує пропозицію, тому у відповідь на попит з боку мандрівників на послуги з розміщення і харчування з'явилися відповідні підприємства, що надають ці послуги. Деякі дослідники відносять появу подібних підприємств до часу винаходу стародавніми шумерами колеса. Проте достовірнішими треба вважати відомості, що дійшли до нас, про старогрецькі і давньоримські таверни і хоспітеуми. Треба відзначити, що в цей час римляни були вже досвідченими мандрівниками, які відвідували вельми віддалені від столиці куточки Римської імперії. Подорожі до єгипетських пірамід були досить популярні. У Римській імперії існувало навіть те, що ми зараз називаємо класифікацією готелів: на давньоримських картах місця для нічлігу, що розташовувалися зазвичай на відстані денного переходу один від одного, були позначені різними символами в залежності від рівня послуг, що надаються. Згадку про наявність стародавніх готелів можна зустріти навіть в Євангелії: Ісус Христос народився в печері, оскільки його батькам не знайшлося місця в готелях, переповнених з нагоди проведення перепису населення.
Перша згадка про заклади гостинності були виявлені в стародавніх манускриптах – в знаменитому кодексі законів царя Вавилонії – Хаммурапі (1700 р. ............
