Західнополіські назви деяких весняних лікарських рослин
    Значний інтерес в аспекті вивчення місцевих говорів становить дослідження народних назв лікарських рослин. Адже часто одна і та ж назва в різних місцевостях використовується для позначення кількох рослин і, навпаки, певний вид може мати різні місцеві назви [4; 5; 7]. Аналіз наявних публікацій свідчить, що територія Західного Полісся залишається маловивченою у цьому плані.
    Ми наводимо народні назви медунки темної (Pulmonaria obscura Dumort), первоцвіту весняного (Primula veris L.), суниць лісових (Fragaria vesca L.), фіалки триколірної (Viola tricolor L.), барвінку малого (Vinca minor L.), конвалії звичайної (Сonvallaria majalis L.), які використовуються жителями сіл Замлиння, Хворостів (Любомльського р-ну Волинської обл.), Колодяжного (Ковельського р-ну Волинської обл.), Затурець (Локачинського р-ну Волинської обл.), Городниці (Млинівського р-ну Рівненської обл.), Ківерець (Волинської області), Липин (Луцького р-ну Волинської обл.).
    У селах Затурці, Городниця, Замлиння медунку темну (Pulmonaria obscura Dumort) називають меидyнка. Така назва пов'язана з медоносними властивостями цієї рослини і є похідною від слова "мед" [3, 430]. Зазначимо, що найменування медунка на території України використовується також для позначення гадючника в'язолистого (Filipendula ulmaria L.), глухої кропиви білої (Laminum album L.), первоцвіту весняного (Primula veris L.), котячої м'яти справжньої (Nepeta cataria L.), перестріча гайового (Melampyrum nemorosum L.), чистця однорічного (Stachys annua L.) та інших рослин-медоносів [7, 105]. У Любомльському районі (Хворостів) поряд з назвою меидyнка використовується й інша - смоуктyнчиекие. Схожа назва - см?калк'иі - зафіксована нами у Колодяжному. Місцеві жителі пояснюють це найменування тим, що діти люблять висмоктувати нектар із квіток цієї рослини. У селі Липини зафіксована назва л??гочниц?а, що говорить про її застосування при лікуванні легеневих хвороб.
    Майже у всіх населених пунктах, де проводилось опитування, первоцвіт весняний називають первоуц?в'iтом. Ця назва, як і та, що поширена в селі Замлиння - рaн?:ій ц?в'iт, вказує на час цвітіння рослини (вона зацвітає у наших лісах однією з перших). На Полтавщині первоцвітом називають печіночницю звичайну (Hepatica nobilis Mill.) [7, 125], а на Поділлі - підсніжник звичайний (Galanthus nivalis L.). У селі Липини поряд з назвою первоуц?в'iт трапляється й прамyл?а л?ісовa. Схожа назва - примyлка - зафіксована у Ківерцівському районі. Ці найменування, напевно, походять від латинського слова - primula (перша) [6, 680], що також вказує на ранню вегетацію рослини.
    На досліджуваній території спостерігається значна різноманітність назв суниць лісових. У Липинах і Затурцях найменування цієї рослини близьке до наукового - сунuц?і. Походження цієї лексеми пояснюється по-різному. Зокрема, припускали її спорідненість з древньоіндійським ?onas (червоний, багряний) [8, 803-804]. У Ківерцівському районі вживається назва л?ісовa йaгода. У Колодяжному лісові суниці називають поуз?yнк'иі л?існ?iи. Схожі назви зафіксовані у Любомльському районі - бз?yмкие (Хворостів) і боуз?yмкие (Замлиння). Це запозичення з польської мови - poziomki (cуниці). Подібні найменування наводяться Г.К.Смиком [7, 263]: поземка, позюмка, пазьомка.
    Значна кількість записаних нами народних назв фіалки триколірної пов'язана з поєднанням різних кольорів у її квітках, у які, за місцевою легендою, перетворилися брат і сестра: брaт?ік'і (Липини), брaткиі (Затурці), брaт?ікие (Замлиння), брaтик'иі (Колодяжне), брaтик'иі пол?ов'uі (Городниця, Ківерці), Івaн та Мaрйа (Хворостів). ............