«Юрисдикційні форми захисту авторських прав»

Цивільне право України

Виконав Стерницький  Юрій

Студент 3 курсу 7ф НЮАУ ім.

Ярослава Мудрого

Харків 2008 р.

Анотація

Дана дослідницька робота містить у собі аналіз деяких проблемних аспектів здійснення юрисдикційного захисту особистих немайнових та майнових авторських прав осіб, які є суб’єктами правовідносин інтелектуальної власності.

У вступній частині підкреслюється важливість обраної теми. Дається узагальнений аналіз основних правових джерел, що регулюють відносини у сфері захисту і реалізації авторських прав, тенденції щодо їх реформування та перетворення в контексті подальшої міжнародної співпраці. Окреслюються перспективи можливостей захисту за допомогою міжнародних та національних засобів.

В основній частині роботи досліджуються питання матеріального та процесуального регулювання форм захисту авторського права. Послідовно розглядаються можливі процесуальні дії позивача у суді загальної юрисдикції, та в спеціалізованих судах України. На основі нормативних актів та матеріалів судової практики даються рекомендації по вибору оптимального шляху поведінки особи для захисту немайнових та майнових прав на різних стадіях правопорушення. Як висновок із проблемних ситуацій юрисдикційного захисту виводяться суттєві застереження та пропозиції по вдосконаленню системи захисту авторських і суміжних прав. Також проводиться порівняльний аналіз існуючих міжнародних стандартів права інтелектуальної власності із наявними в Україні інститутами авторського права.

В заключній частині підсумовуються попередні дослідження і робляться висновки щодо ефективності існуючої системи захисту авторських прав і її можливості в подальшому вдосконаленню національного законодавства в контексті можливого запозичення зарубіжного досвіду із врахуванням демократичних ціннісних орієнтирів в праві.

Вступ

Розвиток інституту інтелектуальної власності в українському законодавстві значною мірою обумовлюється міжнародним досвідом, який активно використовується в національній правовій доктрині. Вже сьогодні ми маємо велику кількість міжнародних актів у галузі цивільного права,  що є частиною українського законодавства. І тенденція міжнародного співробітництва в економічній сфері дає достатні підстави вважати, що розвиток права інтелектуальної власності в Україні є одним із пріоритетних. Саме тому засоби правового захисту даної галузі в національному законодавстві потрібно врегулювати на високому рівні, бо без достатнього їх забезпечення  ми не зможемо прийняти міжнародні стандарти в галузі права інтелектуальної власності.

Хочу відзначити, що українська держава зробила суттєві кроки по вдосконаленню законодавства на шляху реалізації її стратегічної мети – інтеграції до Європейського Союзу. Так, у 2000 році у складі Міністерства освіти і науки України був утворений Державний департамент інтелектуальної власності. Ряд важливих норм, що зокрема є основоположними для інституту права інтелектуальної власності містяться в Цивільному Кодексі. Згодом Законодавство України у сфері авторського права і суміжних прав було адаптоване до вимог Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС).

На даний час в Україні у сфері авторського права і суміжних прав діє 3 спеціальних закони, 9 законів, що охороняють права суб’єктів авторського права і суміжних прав в різних галузях, Україна є учасницею 6 міжнародних договорів та конвенцій, 2 двохсторонніх Угод (Азербайджан, Болгарія). ............