Часть полного текста документа:МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА Кафедра теорії держави і права КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ: Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України. Виконав : студент І-го курсу, юридичного факультету СТЕФАНЧУК Микола Олексійович Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор КОНДРАТЬЄВ Радомир Іванович м. Хмельницький, 1999 р. План ВСТУП. ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ТА ІСТОРИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПУ РОЗПОДІЛУ ВЛАД. ГЛАВА 2. КОНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ РОЗПОДІЛУ ТА ВЗАЄМОДІЇ ГІЛОК ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ ВИСНОВОК. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ. Anooi. В час коли Українська держава стала на шлях побудови незалежної, суверенної, демократичної держави виникає необхідність застосування принципу розподілу влад як одного з основних принципів демократичної держави. Значних зрушень зазнала Україна у цій сфері протягом невеликого, як для держави, відрізку часу. Взаємодія гілок державної влади забезпечує нормальне функціонування державного механізму в цілому, оскільки не дає можливості жодній з гілок влади узурпувати владні повноваження інших. Саме з цією метою засновники ідеї розподілу влад створили систему стримань та противаг. Для забезпечення дійсної незалежності однієї гілки влади від іншої потрібно, щоб кожна з них мала реальну можливість впливати на іншу.1 З допомогою розподілу влади правова держава організовується та діє правовими засобами. Разом з тим принцип розподілу влади є не стільки жорстким розподілом функцій та компетенцій, скільки механізмом їх тісної взаємодії для вирішення проблем державотворення. Взаємодія гілок державної влади як принцип Конституційного ладу України є досить актуальною проблемою в наш час, оскільки наша держава лише починає розвивати такий інститут конституційного права України як інститут розподілу і взаємодії гілок державної влади, а отже і потребує якомога кращого вирішення нагальної проблеми. Aeaaa 1. Oai?aoe?ia oa ?noi?e?ia iaa?oiooaaiiy i?eioeio ?iciia?eo aeaa. Теорія розподілу влад зародилась у Франції в середині XVIII століття і була пов'язана, передусім з боротьбою буржуазії проти феодального абсолютизму, боротьбою з системою, що гальмувала розвиток суспільства і держави. Поява нової концепції була пов'язана з іменем Шарля Монтеск'є, людини, відомої не лише в якості прогресивного теоретика, але і як досвідченого практика державно-правової діяльності, який розуміє неефективність функціонування державних органів. В своїй фундаментальній праці "Про дух законів" (1748г.) Монтеск'є виклав результати довготривалого дослідження політико-правових встановлень декількох держав і прийшов до висновку, що "свобода можлива при будь-якій формі правління, якщо в державі владарює право, гарантує дотримання законності через розподіл влад на законодавчу, виконавчу і судову, які взаємно стримують один одного".2 В XIII главі 5-ої книги "Про дух законів" Монтеск'є порівнює деспотичне правління з звичаями дикунів Луізіани, котрі, бажаючи дістати з дерева плід, зрубують дерево під самий корінь. Так діє і деспотичне правління, само підрубуючи крону, на котрій воно тримається. Як видно, ціль теорії - створення безпеки громадян от зловживання влад, забезпечення політичних прав і свобод. Звичайно, що теорія розподілу влад виникла не на порожньому місці, вона була логічним продовженням розвитку політико-правових ідей, що виникли в XVII столітті в Англії, теорія розподілу влад стала частиною теорії правової держави. Розглянемо конкретніше основні положення теорії розподілу влад (за Монтеск'є). ............ |