Часть полного текста документа:Вивчення біогеохімічного циклу магнію Вступ. З хімічних елементів, що зустрічаються в природі в істотних кількостях (~50), приблизно половину складають біогенні елементи. Вони життєво необхідні організмам. У свою чергу біогенні елементи поділяють на макро- і мікроелементи. Макроелементи (в організмі - на постійному рівні і випадкові істотні відхилення від цього рівня не викликають серйозних ускладнень для життя): основні - С, Н, N, О, S, Р, та інші - Са, Mg, Na, K, СІ. Мікроелементи (їх недолік або надлишок призводить до захворювань): доведені - Cu, Mn, Fe, Zn, Mo, F, I, Se - і ймовірні - Cr, Ni, V, Sn, As, Si. Біогенні елементи є сполучною ланкою між живими і неживими компонентами екосистем. Практично всі хімічні елементи (не тільки біогенні) у екосистемах циркулюють із зовнішнього середовища в організми і знову в зовнішнє середовище. Ці більш менш замкнуті шляхи називають біогеохімічними циклами (термін ввів В.І. Вернадський). Неповна замкнутість цих циклів (тобто неповна збалансованість) є їх найважливішою властивістю. Завдяки їй відбулося накопичення кисню й азоту в атмосфері, а також різноманітних хімічних елементів і їхніх з'єднань у літосфері. Проте варто мати на увазі, що частка речовини, що виходить з біосферного циклу (тривалість від десятків до декількох тисяч років) у геологічний цикл (тривалість у мільйони років) у рік дуже невелика. У кожному біогеохімічному циклі розрізняють два фонди елемента: резервний і обмінний (рухливий). Резервний - малорухлива велика маса речовин, що містить даний елемент у складі, в основному, абіотичного компонента. Фонд розміщений за межами живих організмів - у зовнішньому середовищі. Обмінний (рухливий) - менша маса речовини (у порівнянні з масою резервного фонду), для якого характерний швидкий обмін між організмами і їхнім безпосереднім оточенням. Іноді резервний фонд називають "недоступним" фондом, а фонд, що активно циркулює - "доступним". Якщо говорити про біосферу в цілому, то біогеохімічні цикли можна розділити на два основних типи: кругообіг газоподібних речовин із резервним фондом в атмосфері або гідросфері (океан) і осадовий цикл із резервним фондом у земній корі. Поділ біогеохімічних циклів на кругообіги газоподібних речовин і осадові цикли заснований на тому, що деякі кругообіги, наприклад ті, у яких беруть участь вуглець, азот і кисень, завдяки наявності значних атмосферних або океанічних (або ж і тих і інших) фондів досить швидко компенсують різноманітні порушення. Наприклад, надлишок CO2, що накопичився в будь-якому місці в зв'язку з посиленим окисленням або горінням, зазвичай швидко розсіюється атмосферними потоками. Крім того, посилене утворення вуглекислоти компенсується її споживанням рослинами і перетворенням у карбонати - у морях. Тому, цикли газоподібних речовин із їх величезними атмосферними фондами можна вважати в глобальному масштабі добре "забуференими", тому що їхня спроможність повертатися до вихідного стану велика. Саморегуляція циклів із резервним фондом у літосфері затруднена - вони легко порушуються в результаті місцевих флуктуацій, це пов'язано з малою рухливістю резервного фонду. Явище "забуференості" у цьому випадку не виражене. Цикли функціонують під дією біологічних і геологічних факторів. ............ |