Часть полного текста документа:Види народно-ужиткового мистецтва Людина старається прикрасити своє оточення. Вона оздоблює візерунками предмети побуту, житло, середовище, в якому живе. Оздоблюванням предметів займається окремий вид мистецтва - так зване декоративне мистецтво. Отже, декоративне мистецтво - це вид образотворчого мистецтва, твори якого є узорами або предметами художнього оформлення, і одні і другі служать для прикраси. Слово "декоративний" походить від латинського слова dekorare - прикрашувати. Декоративне мистецтво виникло в період первісно общинного ладу, в кам"яну епоху, коли люди дуже примітивно створювали форми предметів побуту і узори. Першим прикрасам вони надавали магічного значення. Декоративне мистецтво розвинулося там, де були для нього відповідні умови, а саме де був потрібний матеріал: глина, дерево, камінь. Для розвитку декоративного мистецтва потрібен був і певний рівень розвитку суспільства: так щоб виплести з лози виріб потрібно її заготовити, тобто відповідні матеріали і інструменти. Відповідно до матеріалів та їх обробки розвинулися різні види ДПМ: вишивка, кераміка, різьба по дереву, карбування, лозоплетіння та ін. Художне лозоплетіння - це вид ДПМ, що означає процес виготовлення творів з природніх рослинних матеріалів. Плетені вироби із рослинної сировини - нерозлучні сопутники людини з древнього часу. Їх сліди знайдені археологами ще в неоліті. До наших днів багаточисленні свідчення про плетені предмети першої необхідності з античної епохи. Високого розквіту у багатьох країнах досягло мистецтво виготовлення плетених виробів у другій половині ХІV й початку ХХ ст. На красиві меблі, кошики, інші предмети домашнього ужитку, виконані з очищеної лози, покрашені барвниками, а деколи покриті позолотою появився такий збут, що у Франції в провінції Шампань для посадки верби повикорчовували навіть виноградники. Плетіння стало модою. Десятки тисяч людей почали займатися цим ремеслом в Прусії і Баварії. Всюди відкривались спеціальні школи. У Київській Русі школи почали відкривати господарі маєток, пізніше - земствами. Одна з перших шкіл для кустарів по виготовленню модних плетених виробів була відкрита в 90-х роках ХІV ст. під Москвою на гроші відомого мецената С.Г.Морозова. В цей період активізується лозоплетіння на Україні, і частково, в Корсунь-Шевченківському. В місцеву школу були виписані з Франції і Німеччини ліпші майстри художнього плетіння. На Чернігівщині будується лозоплетінницький завод, який забезпечує прутом місцеві артілі. Плетіння виробів із природньої сировини возвеличено в ранг мистецтва майстрами народної творчості. Щоби навчитися плести із лози потрібно працювати над собою. Перше - це наслідувати оригіналу, вивчити свої методи, проявляти фантазію. Знати ремесло - не значить бути ремісником. Ремесло - це перший шлях до успіху. Дальше нас вчить природа - великий художник. Навіть у виплетеному виробі можна побачити витвір, тому до творчості спішити не треба. При визначенні методу, видів роботи, конструкції треба визначити ціль виконання. Виріб, який має стояти у квартирі, повинен відповідати художнім якостям і інтер"єру. Перше, що треба подумати - це підкорити лозу. Потрібно розвити у собі просторове бачення і уміти використовувати у роботі побачене в природі. Мистецтво плетіння з лози - це не тільки вміти плести, а й створювати нове. ............ |