Версифікація Оксани Лятуринської
    О.Лятуринська в плані версифікації залишалася традиціоналісткою і користувалася в основному п'ятьма класичними розмірами силабо-тоніки.
    Найбільш поширеними в українській версифікації, особливо в першій половині ХХст., є двоскладові метри, зокрема їх чотиристопні розміри. Стопи ямба та хорея не лише відмінні, але й подібні між собою, їх навіть можна позначити однією спільною схемою:
    ... - ? - ? - ? ... .
    Хореїчні та ямбічні розміри - найуживаніші у віршовій системі О.Лятуринської, а в збірці "Гусла" (1938) вони використані поетесою майже з однаковою частотою: із сорока дев'яти віршів збірки двадцять шість написані хореєм і двадцять три - ямбом.
    Розподіл метричних розмірів зумовлений тематикою, пафосністю та стилістичним забарвленням творів. Вірші хореїстичного розміру є переважно народнопісенними інструментовками, часто із сюжетним стержнем, або дещо абстрагованого змісту; твори ж, написані ямбом, відзначаються ліричністю, іноді неприхованою інтимністю, в інших випадках мають героїчний характер. Така полярна атрибутика властива як для ямба, так і для хорея. Порівняймо для прикладу два вірші, написані ямбом. І. Десь весни, літо. В мене - осінь. ? - ? - ? - ? - ? Крадеться хтось під вікна, босий, ? - ? ? ? - ? - ? хтось листям жовтим шелестить, ? - ? - ? ? ? - іти з собою просить, кличе. ? - ? - ? - ? - ? Боюся глянути в обличчя. ? - ? - ? ? ? - ? За руку взяв, веде, шепоче: ?- ? - ? - ? - ? "Глянь, листовиння як тріпоче! - ? ? - ? ? ? - ? Дивися, як зів'яв твій квіт! - ? ? ? ? - ? - Ходім, я покажу озера. ? - ? ? ? - ? - ? Це - суму сить. Чи бачиш берег? ? - ? - ? - ? - ? ("Десь восени") [4,115]
     ІІ. Вдаряє в грудях мідь об мідь, ? - ? - ? - ? - перетинають ножі: ? ? ? - ? ? ? - Люби, люби і ненавидь, ? - ? - ? ? ? - Як повінь, мужу, жий! ? - ? - ? - На кремінь - оливо руки. ? - ? - ? ? ? - На лезо - ока гострота. ? - ? - ? ? ? - Пруги чола, як знак різкі. ? - ? - ? ? ? - На попіл спалені уста. ? - ? - ? ? ? - ("Вдаряє в грудях") [4,106]
    У першому випадку лірично-інтимний характер поезій підсилюється займенником я, його відмінковими формами, а також особовими формами дієслів.
    Розмір вірша - Я4 - представляє майже канонічний ямбічний метр, щоправда, нарощений на один склад в останній стопі. Це, у свою чергу, робить риму парокситонною, клавзулу - двоскладовою. З десяти рядкових закінчень переважна більшість - вісім випадків - жіночі і два чоловічі, односкладова клавзула збігається з ямбічною окситонною римою шелестить - квіт. Незважаючи на приблизне суголосся, згадана рима впорядковує строфічну будову вірша, римовий ряд: bbaddkkall. Щодо чистоти розміру, то із сорока наявних у вірші стоп тридцять чотири ямби, п'ять пірихіїв і один хорей. Така чистота не властива версифікації О.Лятуринської. Її віршові розміри класичних метрів взагалі густо іпостасовані пірихіями й аналізований вірш швидше виняток, ніж правило.
    Підтверджує цю думку й метричний аналіз наступного цитованого вірша, написаного ямбом. У першій строфі канонічний ямб спостерігаємо в першому і четвертому рядках: у першому - чотиристопний, в останньому - тристопний. Другий і третій рядки строфи іпостасовані пірихіями - на першій та третій стопі другого та третій стопі третього рядків. А вже наступна строфа вірша ілюструє типову для поезій О.Лятуринської заміну стоп, у більшості випадків - пірихіями. ............