Тема 10. Управління ліквідністю банку
1. Показники ліквідності і платоспроможності як складові фінансової стійкості банку.
2. Еволюція вимог НБУ щодо нормативів ліквідності комерційного банку.
3. Обов’язкове резервування залучених коштів як метод державного регулювання ліквідності комерційних банків.
4. Теорія і практика управління банківською ліквідністю на макро- і мікрорівні.
Задачі. Варіант 10
1. Показники ліквідності і платоспроможності як складові фінансової стійкості банку
Стан і перспективи функціонування фінансових інститутів ринків капіталу мають важливе значення для національної економіки. Фінансовий стан банку - це комплексне поняття, яке відображає систему показників, які характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Термін “ліквідність” походить від латинського liquidus, що в перекладі означає рідкий, текучий, тобто ліквідність характеризується легкістю реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей та інших активів у грошові кошти.
Термін «платоспроможність» дещо ширший, він включає не тільки і не стільки можливість перетворення активів в такі, що швидко реалізуються, скільки здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов‘язання, які витікають з торговельних, кредитних і інших операцій грошового характеру. Таким чином ліквідність виступає як необхідна і обов‘язкова умова платоспроможності, контроль за дотриманням якої бере на себе не тільки сама юридична чи фізична особа, але і певний зовнішній орган контролю чи нагляду.
Ліквідність для комерційного банку виступає як здатність банку забезпечити своєчасне виконання в грошовій формі своїх зобов‘язань по пасиву. Ліквідність банку визначається збалансованістю активів і пасивів балансу банку, ступенем відповідності строків розміщених активів і залучених банком пасивів.
Норми ліквідності банку звичайно встановлюються як відношення різних статей активів балансу до всієї суми чи до визначених статей пасивів, або навпаки, пасивів до активів. Ліквідність банку лежить в основі його платоспроможності.
Платоспроможність трактується як здатність банку у встановлені строки в повній сумі відповідати за своїми зобов‘язаннями.
В цілому ліквідність суб’єкта можна охарактеризувати за такими параметрами як: наявність ліквідних активів для виконання зобов’язань перед постачальниками, підрядчиками, бюджетом, різними кредиторами; достатність власних коштів для життєдіяльності (оборотних і основних коштів, які характеризуються якісними і кількісними показниками); залежність від зовнішніх джерел фінансування.
Крім того, ліквідність суб’єкта визначається величиною позабалансових зобов’язань, добросовісності суб’єкта у виконанні платежів і загальною культурою взаємовідносин з контрагентами, здатністю суб’єкта випускати цінні папери, які користуються попитом на ринку. У випадку купівлі-продажу (процесів злиття, поглинання) ліквідність суб’єкта “переходить” у ліквідність об’єкта.
У сучасних економічних умовах банківську ліквідність можна розглядати також як багаторівневу систему категорій, яка об’єднує поняття: ліквідність банківської системи, ліквідність банку, ліквідність балансу банку (ліквідність активів, ліквідність пасивів).
Ліквідність банківської системи – це спроможність забезпечити своєчасне виконання всіх зобов’язань перед вкладниками, кредиторами та акціонерами банківських установ, можливість залучати в повному обсязі вільні кошти юридичних і фізичних осіб, надавати кредити й інвестувати розвиток економіки країни. ............