Курсова робота

На тему:

«Участь юридичних служб у дисциплінарній практиці митних органів»

Дніпропетровськ 2008

Вступ

Реформування державної служби в Україні неможливе без зміцнення дисципліни в апараті державної виконавчої влади, а саме посилення відповідальності державних службовців за виконання покладених на них повноважень і звичайно не можна оминути й заохочень які також відносяться до дисциплінарної практики. Лише поведінка державного службовця згідно з юридично встановленими правилами і морально підтриманими процедурами виконання управлінських рішень у змозі забезпечити результативність, ефективність та раціональність функціонування державного апарату. Результатом слабкої виконавчої дисципліни й безвідповідальності державних службовців є невиконання законів, указів та інших нормативно-правових актів, порушення прав та свобод громадян. На законодавчому рівні необхідність посилення відповідальності державних службовців, а саме дисциплінарної, метою якої є охорона від протиправних посягань соціальних цінностей та благ, захищених законом, зміна поглядів і свідомості правопорушника, спрямована на недопущення в майбутньому таких правопорушень, передбачено Програмою розвитку державної служби на 2005–2010 рр.

Питанням дисциплінарної практики присвячені праці таких вітчизняних і зарубіжних учених, як В.Б. Авер'янов, В.Я. Малиновський, І.П. Голосиіченко, С.В.Ківалов, Л.Р.Біла, В.В. Цвєтков, О.І. Щербак, М.І. Хавропюк. Однак менш дослідженими залишаються питання правового регулювання дисциплінарної відповідальності та порядку її реалізації. Принципова особливість дисциплінарної відповідальності службовців полягає в тому, що вона регулюється як трудовим законодавством, так і законодавством про державну службу (тобто адміністративним). Нині систематизованого законодавчого акта або відповідного його розділу, який би встановлював дисциплінарну відповідальність державного службовця, поки що не існує, Правовими засадами дисциплінарної відповідальності державних службовців є Кодекс законів про працю України (трудове законодавство), що є базовим нормативним актом, та Закон України «Про державну службу України» (адміністративне законодавство). Крім того, для окремих видів державних службовців дисциплінарна відповідальність передбачається дисциплінарними статутами або положеннями. Аналіз законодавчої бази дисциплінарної відповідальності виявляє недосконалість, невідповідність правового регулювання дисциплінарної відповідальності сучасним вимогам розвитку державної служби. Прогалинами залишаються нормативне визначення загальних понять службової дисципліни та дисциплінарної відповідальності державних службовців, підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності, системи стягнень та провадження у справах про дисциплінарні проступки, що і зумовило написання даної статті.

Мета роботи полягає в дослідженні інституту дисциплінарної практики митних органів та аналізі її нормативно-правової бази. Завданнями курсової роботи є: визначення понять службової дисципліни та дисциплінарних стягнень та заохочень; виявлення специфіки інституту дисциплінарної відповідальності; дослідження існуючих підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності, системи дисциплінарних стягнень та механізму дисциплінарного провадження; аналіз сучасного стану та виявлення недоліків правового регулювання дисциплінарної відповідальності.

службовий митний дисципліна стягнення відповідальність

1. Загальні відомості про юридичну службу та дисциплінарну практику в митних органах

1.1  Загальні відомості про юридичну службу в митних органах

З метою забезпечення законності в роботі митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій, ефективного захисту економічних інтересів держави в регіональних митницях створюються юридичні служби, у митницях – юридичні відділи або сектори, у Департаменті ресурсного забезпечення, капітального будівництва та експлуатації об’єктів митної інфраструктури – юридичні відділи, у Регіональній інформаційній митниці – юридична служба, в інших спеціалізованих митних установах та організаціях – юридичні сектори.

У своїй роботі юридична служба керується Конституцією та іншими законодавчими актами України, Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від (зі змінами), наказами Держмитслужби України, рекомендаціями Міністерства юстиції України, а також цим Положенням.

Юридична служба підпорядковується безпосередньо керівникові відповідного митного органу, а в разі його відсутності – особі, яка його заміщує.

Методичне керівництво роботою юридичних служб здійснює Юридичний департамент Державної митної служби України.

На посади керівників юридичних служб, заступників цих керівників, а також головних спеціалістів-юрисконсультів призначаються особи, які мають вищу юридичну освіту й стаж роботи за спеціальністю не менш як три роки.

На посади провідних спеціалістів-юрисконсультів призначаються особи, які мають вищу юридичну освіту або навчаються на останніх курсах вищих юридичних навчальних закладів.

Начальники юридичних служб призначаються на посади та звільняються з посад керівниками митних органів за погодженням з Юридичним департаментом Держмитслужби України.

Керівники митних органів зобов’язані створювати умови для нормальної роботи й підвищення кваліфікації працівників юридичних служб, забезпечувати ці служби окремими приміщеннями, телефонним зв’язком, сучасними засобами оргтехніки, транспортом для виконання працівниками службових обов’язків, законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, спеціальною літературою й довідковими матеріалами з правових питань.

1.2 Права та обовязки юридичної служби в процесі здійснення діяльності

Юридична служба зобов’язана:

Організовувати та забезпечувати правильне застосування законодавства в службовій, господарській і соціальній сферах діяльності митного органу. ............