1.2. ТРАВЛЕННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ ЇЖІ
    
    Організм людини внаслідок енергетичних витрат потребує поповнення харчовими речовинами. Більшість харчових речовин, які надходять в організм, не можуть використовуватися ним безпосередньо. В процесі життєдіяльності організму вони синтезуються та розпадаються. Ці процеси у всіх клітинах, тканинах і системах відбуваються безперервно та характеризують обмін речовин, які є продуктами життя. Якщо припиняється обмін речовин - припиняється життя.
    Надходження та розпад харчових речовин повинні бути збалансованими, щоб не порушувався обмін речовин.
    Білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини та вітаміни, які надійшли з їжею, змінюються, перетворившись на субстракти тканин організму, а продукти обміну, які утворилися внаслідок окислення цих речовин, із організму виводяться. Початкові стадії хімічних змін із харчовими продуктами відбуваються у системі травлення. Основа травлення - це розщеплення великих і складних молекул (білків, вуглеводів та жирів) до їх складних компонентів.
    Їжа, переміщуючись органами травлення, піддається дії соків, які сприяють її перетравленню. До складу цих соків входять різні хімічні речовини.
    Легкість, з якою організм розщеплює складні органічні речовини, зумовлена біологічними каталізаторами-ферментами, що містяться в травних соках. Ферменти цілком специфічні - кожен з них діє лише на певну речовину, вимагаючи для цього відповідних умов (реакція середовища, температура). Однак дія ферментів - це лише кінцевий результат травлення.
    Травленням слід вважати процес фізичних і хімічних змін їжі, що надійшла в організм, внаслідок якого складні харчові речовини перетворюються на простіші, здатні засвоюватися організмом.
    Система органів травлення (рис. 1.1) забезпечує приймання, роздрібнення, розрідження, переміщення, розщеплення і всмоктування їжі та видалення перетравлених решток. Рис. 1.1. Схема будови органів травлення людини: 1 - стравохід; 2 - шлунок; 5 - печінка; 4 - жовчний міхур; 5 - дванадцятипала кишка; 6 - жовчна протока; 7 - підшлункова залоза; 8 - підшлункова протока; 9 - тонка кишка; 10 - сліпа кишка; 11 - червоподібний відросток; 12 - висхідна ободова кишка; 13 - поперечна ободова кишка; 14 - низхідна ободова кишка; 15-сигмовидна ободова кишка; 16- пряма кишка.
    Зміни їжі у ротовій порожнині. До органів ротової порожнини належать: язик, ясна та зуби, а за її межами - три пари великих слинних залоз (рис. 1.2).
    У ротовій порожнині починається процес травлення, де їжа піддається механічній обробці, а також початковим хімічним змінам під впливом слини. У ротову порожнину слина потрапляє із трьох пар слинних залоз і багатьох дрібних, розташованих у слизовій оболонці ротової порожнини. Під час жування їжа переміщується в ротовій порожнині язиком, на якому розміщені нервові закінчення, що дають відчуття смаку їжі. Слина, яка складається з води, неорганічних і органічних речовин (солі кальцію,
    Рис. 1.2. Слинні залози: 1 - протоки під'язикової залози і підще- лепна протока; 2 - розріз нижньої щелепи; З - під'язикова залоза; 4 - жувальний м'яз; 5 - привушна протока; 6 - привушна залоза; 7 і 8 - вена і артерія; 9 - підщелепна залоза. калію, білкової слизистої речовини - муцину) сприяє ковтанню їжі. ............