Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ "Ужгородський національний університет"

Інженерно-технічний факультет

Кафедра міського будівництва

Ессе

з курсу "Політологія"

на трактат Ніколо Макіавеллі "Государ"

Виконав

Студент 4 курсу

ІТФ спец. МБ Булеца Олександр

Ужгород - 2010

Розглядаючи питання влади, ми стикаємося з такими поняттями, як гроші, сила, війська, війни, авторитет, зв’язки, зрада, вигода і тому подібними. Дуже часто, нажаль, проблеми добробуту і покращення життя підлеглих громадян залишається на дальньому плані. Влада лише заради влади, на мою думку, не є тим, чим вона покликана насправді бути. Я вважаю, що вона повинна служити для того, щоб робити життя людей кращим, зручнішим безпечнішим, а не існувати просто окремо від наших буденних проблем і потреб чи, гірше того, заважати простим громадянам вести спокійне життя. Проте, залишати предмет влади поза увагою є, на мій погляд, як мінімум нерозумно. Так, дуже майстерно розглядає деякі аспекти влади і діяльності правителів у своєму творі "Государ" Ніколо Макіавеллі. Він тлумачить різноманітні проблеми, з якими можуть стикатися правителі у своїй діяльності і, що дуже доречно, робить це, використовуючи реальні приклади, на яких і базуються його висновки.

Доволі повчальним і цікавим є опис діяльності герцога Валентино. Ніколо пише, що правителі, які отримують владу за допомогою чужої зброї або по милості долі, стикаються з серйозною проблемою збереження свого місця, яке дісталося їм без над зусиль. Ніби перелетівши ввесь шлях до цілі, вони наражаються на велику кількість труднощів в майбутньому. Влучним, на мою думку, є порівняння таких володарів з природними елементами, які дуже стрімко і швидко виростають, навіть не встигнувши пустити коріння і гілля, і так само швидко помирають від першої негоди. Хоча герцог і прийшов до влади саме таким шляхом, Ніколо вважає, що в нього було достатньо доблесті, аби побудувати міцний фундамент під майбутню могутність. Розглядаючи діяльність герцога, можна з впевненістю заявити, що Ніколо був правий.

Ще перед початком дій герцога, як правителя, його батько, Олександр VI, вбачав проблеми щодо наділення герцога владою над якоюсь з підвладних територій і на це були справді об’єктивні причини. Проте, скориставшись підтримкою короля Франції, його військами і його прикриттям, Олександр бере під контроль Романію, де і назначає правителем свого сина. Як і будь-який володар, що отримав владу не своїми силами, герцог розумів, що його позиція ще не стійка. Він мав приводи сумніватися у війську, яке йому підкорялося, і у намірах французів. Подальші його дії проявляють його самого як мудрого правителя і надзвичайно цілеспрямовану особистість. У його подальших вчинках простежуються грамотність і послідовність. Я б навіть назвав це філігранністю. Перш за все він послаблює тих, хто міг стати на його шляху, а саме партії Колона і Орсині в Римі, одночасно переманюючи до себе на службу нобелів, які підтримували ці партії. Даючи нобелям високі посади і платню, герцог досягає їхньої підтримки. Пізніше, за допомогою підступних дій і навіть обману, герцогу вдалося розправитися з лідерами партій. Все це дозволило йому закласти хорошу основу під майбутню велич, а тим паче будучи впевненим у підтримці свого народу.

Варто також розглянути ті методи і прийоми, якими скористався герцог, аби цю симпатію народу завоювати. ............