Традиція судочинства на Запорозькій Січі
План
Вступ
Система адміністративного устрою і козацького судочинства у XVI ст.
Судоустрій Війська Запорозького у XVII – XVIII столітті
Висновок
Список літератури
Вступ
За польської доби дніпровські пороги стають найбільшим центром українського козацтва. Постійна загроза з боку урядових польській військ, нападів татар і турків змушувала козаків будувати укріплені засіками містечка, так звані “січі”. У середині ХVI ст. з’явилося перше достовірно відоме постійне укріплення на дніпровському острові Мала Хортиця, яке прийнято вважати першою Запорізькою Січчю.
Населення Січі становили селяни, що втекли від своїх феодалів, та інші верстви (міщани-боржники, шляхтичі, які тікали від судового переслідування).
Особливість політико-правової системи Запорізької Січі була в тому, що вона (як, наприклад, англосаксонська система права) не знала писаної конституції чи іншого закону, в рамках якого була б чітко визначена структура вищих органів влади та управління, їх компетенція, розмежовані сфери діяльності законодавчої, виконавчої та судової влад. У відповідності до звичаєвого права верховна законодавча влада належала раді, чи загальній нараді, що було прямим продовженням традицій народних віче Київської Русі і давніх звичаях Запоріжжя.
Однією з найважливіших складових драматичного, суперечливого розвитку державності України є організація судової системи у Війську Запорізькому протягом ХVI – ХVIІ ст. Тому дослідження судів Війська Запорізького сприяє складанню цілісного уявлення про місце, роль і значення судової влади у державному будівництві держави.
Основною метою нашої роботи є дослідження судової ієрархії козацького судоустрою, уособленою в найвищих судах гетьмана, Ради генеральної старшини і Ради старшини.
Система адміністративного устрою і козацького судочинства у ХVI столітті
В період становлення держави формувався новий суд. Кожен стан мав свій суд. На першому місці стояли козацькі суди. На Запоріжжі суд відбувався на загальній військовій раді, в якій брали участь усі козаки.
Загальна військова рада скликалася за потреби і обов’язково - 1 січня, на Великдень, 1 жовтня. На раді вирішувалися важливіші питання: вибору кошового отамана й військової старшини; війни і миру; розподілу земель; воєнних походів; покарання злочинців.
На чолі Запорозької Січі стояв кошовий отаман, який уособлював усю вищу владу (воєнну, адміністративну, судову й певною мірою духовну[1]. Кошовий отаман затверджував обраних на військовій раді старшин, визначав духовенство для січової та паланкових церков, розподіляв воєнну здобич, прибутки, виконував функції найвищого судді., здійснював загальне керівництво військовими справами, представляв Січ у міжнародних відносинах.
До військової старшини належали військовий суддя, військовий писар, військовий осавул. Військовий суддя (заступник кошового) здійснював основні судові функції, водночас був скарбником і начальником артилерії.
Військовий писар вів документацію, облік прибутків і витрат.
Військовий осавул відповідав за громадській порядок, виконання судових вироків, проводив слідство, виконував інтендантські функції, організовував охорону іноземних послів та купців, керував військовою розвідкою.
Рангом нижче стояли військові службовці (довбиш, пушкар, товмач, шафар, булавничий, бунчужний, хорунжий). ............
