Типи поведінки в конфліктних ситуаціях. Зміна домінуючої стратегії поведінки та захисту протягом тижня

 

Коваленко Н.О., Л-06-1

Чаплик М.М.

Для опису типів поведінки людей в конфліктних ситуаціях К. Томас вважає прийнятною двовимірну модель регулювання конфліктів, базовими вимірами якої є кооперація, що пов’язана з увагою до інтересів інших людей, що залучені до конфлікту, та наполегливість, для якої властивий акцент на особистих інтересах. Згідно цих вимірів К.Томас виділяє наступні способи регулювання конфліктів:

-           конкуренція (змагання) – як прагнення домогтися задоволення своїх інтересів за рахунок інтересів іншого;

-           пристосування;

-           компроміс;

-           ухилення;

-           співробітництво.

К. Томас вважає, що при ухиленні від конфлікту ні одна зі сторін не досягає бажаного успіху; при таких формах поведінки як конкуренція, пристосування та компроміс одна зі сторін обов’язково програє, або програються обидві, тому що йдуть на компромісні поступки. І лише в ситуації співробітництва обидві сторони виграють.

Спеціалісти в області соціології конфлікту стверджують, що необхідним є застосування всіх п’яти практик (стилів) – суперництва, співробітництва, компромісу, ухилення та пристосування – залежно від конкретних умов конфліктної ситуації.

Було проведено дослідження на вибірці кількістю 32 людини. Саме дослідження мало характер тестування і проходило в два етапи – на початку тижня і в кінці.

Гіпотеза: залежно від періоду тижня схильність до певного стилю поведінки в конкретній ситуації та до домінування одного з трьох (ухилення, агресія, лояльність)типів стратегії захисту в конфліктах змінюється. З плином тижня схильність до гострого суперництва знижується, а домінуючою стратегією стає ухилення.

Об’єкт: поведінка в конфліктних ситуаціях.

Предмет: зміна схильності до певного типу поведінки та стратегії захисту в конфліктній ситуації.

Метод: тестування за методиками К. Томаса в адаптації Н.В. Гришиної («Діагностика схильності особистості до конфліктної поведінки») (Див. дод. 1рос)та за адаптованим варіантом В.Бойко («Діагностика домінуючої стратегії захисту в конфліктах.») (Див. дод. 2рос).

Вибірка: 32 людини (з них 16 студентів та 16 викладачів).

За результатами дослідження маємо наступні дані:

1)         Кількісний аналіз

а) за методикою К. Томаса:

на початку тижня схильність до певного типу поведінки:

суперництво – 32% ( 10 опитуваних)

співробітництво – 28% (9 опитуваних)

компроміс – 12,5% (4 опитуваних)

ухилення – 21,8% (7 опитуваних)

пристосування – 5,7 % (2 опитуваних).

та сама вибірка наприкінці тижня:

суперництво – 18,5% ( 6 опитуваних)

співробітництво – 37,5% (12 опитуваних)

компроміс – 25% (8 опитуваних)

ухилення – 6,25% (2 опитуваних)

пристосування – 3,125 % (1 опитуваний).

б) за методикою В. Бойко:

домінуюча стратегія захисту в конфліктах на початку тижня:

лояльність – 25% (8 опитуваних)

ухилення – 31. 3% (10 опитуваних)

агресія - 43,7% (14 опитуваних).

та сама вибірка наприкінці тижня:

лояльність – 25% (8 опитуваних)

ухилення – 53,1% (17 опитуваних)

агресія – 21,9% (7 опитуваних).

Коротко опишемо основні типи поведінки в конфліктах.

Суперництво (стиль конкуренції)

Людина, що використовує стиль конкуренції, дуже активна і намагається йти до вирішення конфлікту власним шляхом. ............