Міністерство освіти та науки України

Університет імені Бориса Грінченка

Університетський коледж

«Тхеравада як різновид буддизму»

Роботу виконала:

Боярченкова Валерія

Викладач: Бондар О.В.

Київ – 2010

План

Вступ

1. Поняття про тхереваду

2.Буддизм тхеревади

3. Поширення буддизму тхеревади

Висновки

Вступ

Тхеравада (пали, «вчення найстаріших») - сама рання і найбільш ортдоксальная школа буддизму. Вона була створена відразу після смерті Будди його найближчими учнями. Згідно з ученням тхеравади, принц Сіддхартха Гаутама Шак'ямуні був земною істотою, що народилися як людина, але жила і померла як Будда. Його просвітлення було результатом карми - відплати, яке отримує людина у своїх наступних переродженнях в залежності від того, наскільки благими або неблагих були його діяння протягом одного життя. Сам Будда послідовно удосконалював свою карму благими вчинками на протязі 550 перероджень, після чого він, завдяки знайденим винятковим здібностям, і досяг прояснення. Отже, Будда з'являється серед людей кожні 5 тисяч років, а кожна людина, що вступає на шлях Будди, повинна перш за все дбати про поліпшення своєї карми.

1. Поняття про тхереваду

Після смерті Будди його учні намагалися з точністю передати кожне слово і зберегти в пам'яті кожен епізод з життя свого вчителя. Тому послідовники тхеравади надають великого значення періодичним зібранням учених-ченців, званих сангити, на яких постійно відновлюється і уточнюється вчення Будди. Історія тхеравади нараховує шість таких сангити:

перше - у Раджагрихе, через три місяці після смерті Будди (бл. 543-544 р. до н.е.);

друге - у Вайшали, бл. 367 р. до н.е.;

третє - у Паталипутре, бл. 244 р. до н.е.;

четверте - в Анурадхапурі і Алувіхаре (кінець I ст. до н.е.);

п'яте - в Мандалаї (Бірма) в 1871 р.;

шосте, присвячене 2500-річчю з дня смерті Будди - в Мандалаї та інших містах Бірми в 1954-1956 рр..

Особливо важливим для тхеравади вважається третьою сангити в Паталипутре, на якому володар імперії Маур'їв Ашока визнав дійсним вчення тхеравади і оголосив себе покровителем буддизму.

Школа тхеравади представляє собою чернечу громаду - сангху. Сангха тхеравадінов цілком залежить від мирян і існує на їхні кошти, проте в науці, і в духовній практиці вона є замкнутою чернечого організацією, не орієнтується на мирян.

Вищою метою навчання тхеравади є досягнення просвітлення і нірвани - вічного блаженного «небуття», який перериває нескінченний ланцюг перероджень, що тягнуть за собою численні страждання, і в цьому вчення тхеравади не відрізняється від навчань інших напрямків і шкіл буддизму. Але оскільки Будда розглядається тхеравадінов виключно як земне істота, то й досягнення просвітління представляється їм як буквальне слідування способу життя Гаутами Шак'ямуні і його практиці медитації.

Відмітною становищем у вченні тхеравади є переконання, що досягнення нірвани є лише тим, хто повністю відмовився від мирського життя і обов'язковою умовою на шляху до звільнення тхеравада ставить вступ в чернечу громаду. Особливе значення у традиції тхеравади також придбало шанування архатов (санскрит архат, попадали арахат - «гідний») - праведників, що пройшли чотириступінчастий шлях духовного вдосконалення («встав в потік», «повертається один раз», «не повертається», архат) і досягли його найвищого рівня - нірвани. ............