Зміст

Вступ

Розділ 1. Виділення когнітивних компонентів фрейма «жіночність»

1.1  Поняття “ жiночнiсть” у лінгвістиці

1.2  Фреймовий підхід в дослідженнях семантики

1.3 Виділення облігаторних і не облігаторних компонентів

Розділ 2. Ядро і периферія фрейма “ жiночiнсть”

2.1  Природа фрейму, його категоризація і типи фреймів

2.2  Ядерні номінації і компоненти фрейма “ жiночнiсть”

2.3  Периферійні номінації і компоненти фрейма “ жiночiсть”

2.4  Емоционально-оценочниє і концептуальні номінації

Розділ 3. Семантичні особливості репрезентації фрейма

3.1 Метод фреймової семантики

3.2 Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають далеку периферію фрейму “жіночність”

3.3 Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають ближню периферію фрейму “жіночність”

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В сучасних дослідженнях по лінгвістиці, як, втім, і в інших галузях знань, спостерігається поступове просування до поєднання в одному фокусі власне наукових, філософських і релігійних уявлень про світ і людину. Показовою віхою зміни парадигми гуманітарного знання є стрімкий розвиток когнітології і її самостійного відгалуження — когнітивної лінгвістики.

Ключові позиції когнітивної лінгвістики пов'язані із спільною теорією інформації і її обробкою людиною. Вона оперує особливими за своєю природою одиницями, які є провідниками найрізноманітнішої інформації і повністю або частково матеріалізуються в мові. Для найменування цих одиниць закріпився термін концепт.

Сучасний напрямок лінгвістичних досліджень розглядає мовну діяльність як один з модусів когниції, що становить вершину айсберга, у основі якого лежать когнітивні здібності, що не є чисто мовними [1, c.306].

Один із центральних постулатів когнитивізму - постулат про примата когнітивного [2.с.21] - визначає розгляд концепту в напрямку від ментальних феноменів до способів їхньої вербалізації, від одиниць концептуальної системи автора - до їхнього мовного втілення.

У більшості робіт, що зачіпають когнітивний аспект, центральною категорією дослідження є індивідуально-авторський концепт. Ось чому актуальними є завдання створення типології концептів авторської свідомості, виявлення форм їхнього ментального уявлення, розгляду їхнього співвідношення з типами ментальних репрезентацій, з одного боку, і з більшими одиницями - когнітивними структурами - з іншого.

В основу нашого дослідження покладена гіпотеза про дворівневу будову індивідуальної концептосфери: на першому рівні нами виділяються індивідуальноавторські концепти як одиниці поетичної свідомості автора, на другому - когнітивні структури, що являють собою процес і результат взаємодій між концептами.

Поняття художнього концепту перебуває в стадії осмислення.

У статті Л.В.Міллер цей феномен визначається як «складне ментальне утворення, що належить не тільки індивідуальній свідомості, але й ... психоментальній сфері певного етнокультурного співтовариства», як «універсальний художній досвід, зафіксований у культурній пам'яті й здатний виступати як фермент і будівельний матеріал при формуванні нових художніх змістів» [3, c.41-42].

У роботі О.Е.Беспалової під художнім концептом пропонується розуміти «одиницю свідомості поета або письменника, що отримує свою репрезентацію в художньому творі або сукупності творів і виражає індивідуально-авторське осмислення сутності предметів або явищ» [4, c.6].

Таким чином, при різних підходах художній концепт може займати нежорстке положення на шкалі «універсальне/індивідуально-авторське».

Вважаємо продуктивним розглядати концепт насамперед як одиницю індивідуальної свідомості, авторської концептосфери, вербалізовану в єдиному тексті творчості письменника (що не виключає можливості еволюції концептуального змісту від одного періоду творчості до іншого).

Форми уявлення шарів концепту можуть бути різними. ............