Сучасний стан та тенденції розвитку українських екологічних організацій
екологічний організація міжнародний співпраця
У новому тисячолітті в Україні, як і в усьому світі, проблеми, пов’язані з охороною навколишнього природного середовища залишаються невирішеними і перейшли в категорію глобальних проблем людства, потребують негайного вирішення. На жаль, заходи, котрі проводяться світовою спільнотою загалом та природоохоронними організаціями зокрема не дають значних позитивних результатів у цій сфері. Головною причиною невдач,на мій погляд, є економічна незацікавленість урядів багатьох держав та крупних підприємців у проведенні прозорої екологічної політики та діяльності, хоча деякі фундаментальні кроки в цьому напрямку були зроблені (наприклад, підписання Кіотського протоколу), що є доказом визнання існуючих екологічних проблем, котрі ставлять під загрозу нормальне функціонування природи і як наслідок, існування людства на Землі.
Актуальність статті полягає в тому, що у зв’язку з переосмисленням ролі діяльності людини на природне середовище, яка вже розуміється не як суто споживацька, набуваючи ознак раціоналізації та урегульованості, а також поступовим переходом на європейські стандарти природоохоронного законодавства діяльність українських екологічних організацій слід розглянути в контексті сьогодення з урахуванням сучасних тенденцій.
Метою статті є визначення ролі екологічних організацій в Україні, їх стан та тенденції розвитку.
Дослідженням ролі та стану українських екологічних організацій приділяло увагу ряд вчених М. Лациба, О. Вінніков, М. Банчук, В. Бебик, Р.Войнович, А. Галич, В.Лось тощо. та інші, серед них особливої уваги заслуговує Крима Т.А., Андрусевич А.О. Однак достатньо глибокого та різнобічного дослідження по даній проблематиці не було проведено.
Під впливом глобалізаційних процесів відбувається трансформація громадянського суспільства, його діяльність починає виходити на якісно новий, глобалізаційний рівень. Відбувається формування нової суспільно-політичної одиниці-глобального громадянського суспільства [1]. Основним елементом глобального громадянського суспільства є неурядові організації, серед них займають місце й природоохоронні організації. Саме тому діяльність екологічних організацій слід розглядати не тільки з суто екологічного, а й з правового аспекту, оскільки кількість таких організацій та якість їхньої діяльності свідчить про рівень розвитку громадянського суспільства в нашій державі та регулюється нормативно-правовими актами.
Характеризуючи діяльність екологічних організацій в Україні, не можна не звернутися до минулого. Початок відкриття екологічних організацій в Україні за типом західноєвропейських пов’язаний з розвитком міжнародного екологічного руху. У першій половині 1990-х рр., коли активність дружин з охорони природи радянського типу була мінімальною, в країні з’явилися представники міжнародних природоохоронних організацій. Починалося все з надання окремих «екологічних» грантів на вирішення окремих екологічних проблем, але з часом запрацювали систематичні програми, у Києві відкрились представництва різних міжнародних та всесвітніх природоохоронних організацій. Як приклади організацій, зареєстрованих на той час, можна привести наступні: українське відділення міжнародної організації «Грінпіс», Українську екологічну організацію «Зелений світ» , Екологічний союз «Врятування від Чорнобиля», Національний екологічний центр України «Довкілля», Асоціація «Економіст» тощо [3] . ............
