План:
    
    1. Політична роздрібненість Київської Русі кін. XI-сер.XII ст.
    1.1. Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.
    1.2. Зростання великого феодального землеволодіння.
    1.3. Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.
    1.4. Зміна торговельної кон`юнктури, частковий занепад Києва як торгового центру, поява поліцентрії у зовнішній торгівлі.
    1.5. Посилиння експансії степових кочівників (печенігів, половців та ін.).
    2. Причини, характер, періодизація та розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648-серпень 1657рр.).
     2.1. Українська національна революція.
     2.2.Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648-
    серпень 1657 рр.).
     2.3. Утворення Української гетьманської держави.
    3. Реалізація нового соціально-економічного реформаційного курсу та його наслідки (друга половина 1994-1998 рр.).
     3.1. Позитивні тенденції та процеси.
    
    Висновки
    
    Список літератури
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.) .
    У 1054 р. на 76-му році життя помер Ярослав Мудрий. З цього моменту починається зміна форми правління в Давньоруській державі: одноосібна монархія поступово переростає у монархію федеративну. Після смерті батька три брати - Ізяслав, Святослав та Всеволод - уклали між собою політичний союз, утворили тріумвірат і, спільно управляючи державою, забезпечували єдність та безпеку руських земель. Цей унікальний союз проіснував майже двадцять років, але бурхливий розвиток феодалізму, ріст та економічне зміцнення місцевої земельної знаті, породжуючи відцентрові тенденції, підривали його основи. До того ж кожен з тріумвірів був претендентом на першу роль у державі. Значного удару союзу Ярославичів було завдано поразкою руських військ у битві з половцями на р. Альті 1068 р. Ця трагічна подія призвела до захоплення кочівниками Переяславщини, повстання киян проти Ізяслава та різкого загострення суперечностей між тріумвірати.
    Для стабілізації ситуації у державі брати зібрались у Вишгороді (1072 р.). І хоча їм вдалося прийняти важливий спільний документ - загально руський кодекс юридичних норм "Правду Ярославичів" - це не відновило їхньої колишньої єдності. Вже наступного року Святослав зайняв київський стіл, а його старший брат Ізяслав мусив рятуватися втечею до Польщі, що поставило останню крапку в довгій історії тріумвірату. Протягом 1073- 1093 рр. Ярославичі по черзі сідали у великокняже крісло: 1073- 1076 рр. - Святослав, 1076-1078 рр. - Ізяслав, 1078-1093 рр. - Всеволод.
    Наприкінці XI ст. посилилися відцентрові тенденції у державі, була втрачена політична єдність, спалахнули численні міжусобні війни, зросла зовнішня загроза. ............