Історія, перспективи розвитку та класифікація стрілецької зброї Історія розвитку стрілецької зброї
    Важливим етапом, революційною подією у розвитку зброї та збройної боротьби стало застосування пороху як метального засобу і виникнення вогнепальної зброї.
    Офіційною датою виникнення вогнепальної зброї, принаймні серед європейських народів, вважається XIV століття. На Русі вперше про неї згадує "Софійський временник" у 1382 р. під час оборони Москви від татар та "Галицький часопис" у 1389 р.
    У XIV столітті стрілецькою зброєю були гармати, зменшені настільки, що можна було стріляти з руки, їх називали ручницями або гаківницями: знизу виступав гак (мал. ).
    Тоді ж з'явилися рушниці з ґнотовим замком: на Заході - аркебузи, на Русі - ручні пищалі (мал. 44).
    На початку XVT ст. в арміях європейських держав стали використовувати досконаліші ґнотові рушниці-мушкети (мал. 45, 46). В Росії мушкети були на озброєнні у стрільців.
    Велике значення для розвитку стрілецької зброї мав пе-; рехід від ґнотових та кременевих до колісцевих замків. Ця глад-; коствольна дульнозарядна зброя проіснувала до XIX ст.
    Перші зразки нарізної зброї були створені ще у XVI ст., але через складність виготовлення на озброєння вони потрапили тільки у 60-х роках XIX ст.
    Винахід у першій половині XIX ст. ударного замка і капсуля як засобу запалення метального заряду, паперового (у 60-х роках - металевого) унітарного патрона, удосконалення замків і створення затворів дали змогу під час Мілютінської військової реформи переозброїти армію нарізними казеннозарядними карабінами і гвинтівками (гвинтівка Мосіна, мал. 47).
    Важливим етапом у розвитку стрілецької зброї було створення автоматичної зброї. Вона з'явилась наприкінці XIX ст. Першість у серійному виготовленні і практичному застосуванні належить Росії. У 1913 р. В. Г. Федоров запропонував свій автомат, яким була озброєна рота 189-го Ізмаїльського полку під час першої світової війни (мал. 48).
    Бурхливий розвиток автоматичної зброї відбувся у роки другої світової війни. Створено велику кількість піс-толетів-кулеметів, автоматів. Найбільше розповсюдження мав пістолет-кулемет Шпагіна (мал. 49).
    У післявоєнний період на озброєння армії надійшли високонадійні, невеликих габаритів зразки легкої автоматичної зброї: самозарядний карабін Симонова (СКС), ручний кулемет Дегтярьова, снайперська гвинтівка Драгунова (мал. 50), автомат Калашникова АК-47.
    На, початку 50-х років розпочалась ера автомата Калашникова (мал. 51) - найкращого зразка стрілецької зброї XX ст., модифікації якого є на озброєнні багатьох армій світу, в тому числі і Збройних Сил України. Перспективи розвитку стрілецької зброї в Україні
    Україна володіє значним інтелектуальним і виробничим потенціалом. Продукція ВПК (військово-промислового комплексу) від ракетоносіїв (балістична ракета "Дніпро") і танків Т-84 до пістолетів визнається іноземними фахівцями однією з кращих у світі.
    За останні роки було створено автомат "Сорока", який не має віддачі, пістолет-кулемет "Гоблін-1", який на відстані 50 м пробиває 4,5 мм броні. Відомий "Узі" просто не в змозі конкурувати з нашим "Гобліним".
    Після "Гобліна" з'явився "Трансформер", який поєднав досягнення в характеристиках попередників і мав вже зовсім інший дизайн. ............