ІСТОРІОГРАФІЇ ІСТОРІЇ ЧЕХІЇ
Наприкінці ХVІІІ - в І половині XIX ст. відбувався процес формування чеської нації. Чеські землі перебували в складі Австрійської імперії. Чеською мовою було заборонено користуватися в наукових публікаціях.
Зростання національної самосвідомості в ці часи виявилося саме в посиленні інтересу до рідної мови, культури, історії, які були важливими засобами згуртування нації. На це була спрямована діяльність "будителів”, яка розгорнулася в П половині ХVІІІ ст. Першим науковим центром національної історії став Чеський музей в Празі, заснований в 1818 р. Музей почав видавати часопис, який перетворився в перший періодичний друкований орган дослідників національної історії. Згодом видавничу діяльність наукової літератури здійснювала просвітницька організація “Матіца (матінка) чеська”. Розвиток історичних досліджень спричинив утворення в 50-х роках XIX ст. при Чеському музеї Археологічного товариства із власним часописом.
Створення чеської національної історичної науки збіглося із поширенням ідей Просвітництва.
ПРОСВІТНИЦЬКИЙ НАПРЯМОК був першим в чеській історіографії.
Г. ДОБНЕР (1719 - 1790) - займався публікацією історичних джерел. Критично ставився до їх змісту, зокрема в коментарях до "Чеської хроніки" доводив, що чехи в стародавні часи жили в умовах демократії, а не монархії.
Ф. ПЕЛЦЛ (І734 - І80І) - учень Г. Добнера. В праці "Коротка Історія Чехії", яку неодноразово перевидавали, переглянув католицьку концепцію історії гуситського руху. Він вважав гуситів героями, а Я. Гуса - патріотом, високо оцінював його боротьбу проти німецького засилля, за права чеської мови. В праці "Історія німців в Чехії" висвітлив боротьбу чехів з німцями та діяльність Я. Жижки. В працях про чеських королів Карла ІV та Вацлава ІV стверджував, що їх діяльність сприяла піднесенню національних почуттів чехів, які виявлялися у постійних суперечках та сутичках з німцями. Занепад авторитету католицької церкви в ті часи пояснював низькими моральними якостями духівництва.
И. ДОМБРОВСЬКИЙ (1753 - 1829). В "Історії чеської мови та літератури" розглядав селянство як охоронця традицій національної культури. Епоху гусизму вважав часом розквіту національної культури, а Я. Гуса - її видатним представником. Відзначав позитивну роль гуситського руху в розвитку чеської мови, літератури, культури. Увів до наукового обігу нові документи про гуситський рух.
Для РОМАНТИЧНОГО НАПРЯМКУ характерна ідеалізація старовини, зокрема героїчного минулого народу.
Ф. ПАЛАЦЬКИЙ (1798 - 1876) - фундатор напрямку, ідеолог національного відродження, засновник і керівник “Матіци чеської", редактор "Часопису чеського музею", секретар Королівського чеського товариства наук. Мав офіційний титул станового земського історіографа Чеського королівства. Дуже багато зробив для розшуку та публікації джерел з чеської історії. Працював в архівах Чехії, Угорщини, Австрії, Німеччини, Франції, Італії, Ватикану. В 1840 р. розпочав видання джерел “Чеський архів", редагував чисельні збірники документів.
Історіософія Палацького формувалась під впливом творів німецьких філософів Г. Ґегеля та І. Гердера. Рушійною силою історичного процесу він визнавав боротьбу протилежностей у формі боротьби полярних сил. ............
