Історичні передумови становлення екскурсійної та туристської діяльності.
ПЛАН
Вступ....................................................................................................... 3
1.Просвітницький період (до 90-х р. XІХ ст.)...................................... 4
2. Підприємницький період (1890-1917 рр.)........................................ 5
3.Туристсько-екскурсійна робота в 1917-1930 р................................. 6
4. Організаційно-централізований період (1930-1970 р.)................... 8
5.Адміністративно-нормативний період (1970-1990 р.).................... 11
6. Перехідний період (з 1990 р.)......................................................... 13
Висновок............................................................................................... 14
Список використаної літератури......................................................... 15
Вступ Останнім часом туризм одержав значний розвиток і став масовим соціально-економічним явищем міжнародного масштабу. Швидкому його розвитку сприяє розширення політичних, економічних, наукових і культурних зв'язків між державами і народами світу. Масовий розвиток туризму дозволяє мільйонам людей розширити знання по історії своєї Батьківщини й інших країн, познайомитися з визначними пам'ятками, культурою, традиціями тієї чи іншої країни.
З економічної точки зору туризм - це особливий вид споживання туристами матеріальних благ, послуг і товарів, яка виділяється в окрему галузь господарства, що забезпечує туриста всім необхідним: транспортними засобами, об'єктами харчування, розміщення, культурно-побутовими послугами, розважальними заходами. Таким чином, туризм входить у число найбільш перспективних галузей національної економіки (у деяких країнах).
Основна мета даної роботи полягає у дослідженні особливостей становлення екскурсійної та туристської діяльності.
1.Просвітницький період (до 90-х р. XІХ ст.) У російській державі, частиною якої була і Україна, перші подорожі були пов'язані з пізнавальними, торговими, політичними і релігійними цілями. Княгиня Ольга в ІX ст. відвідала Візантію. На думку історика С.М. Соловйова, одними з найважливіших причин, що спонукали її зробити подорож, були "цікавість подивитися чудеса утвореного світу" і престиж, тому що "...піднімався той, хто був у Константинополеві". До найбільш ранніх подорожей відносяться також переміщення купецьких караванів як усередині Древньої Русі, так і за її межами (Візантія, Астраханська держава).
Разом із християнством на Русь прийшла традиція паломництва. Прочани, спрямовані цілями поширення своєї релігії, поклоніння святиням і їхнього захисту, робили важкі і тривалі подорожі. На початку XІІ ст. ігумен Данило зробив паломництво в Константинополь і Єрусалим. Він описав усе, що бачив, тим самим поклавши початок релігійним описам - "ходінням". Крім релігійних цілей такі подорожі мали і пізнавальний характер. Розповіді, описи прочан містили в собі інформацію про природу, культуру, побут різних країн і народів. Основними місцями паломництва були Палестина, Єрусалим, гора Афон і інші святі місця.
Наприкінці XVІІ ст., починаючи з правління Петра І, коли насаджувані їм нові віяння західної культури поступово проникали в російський побут, стали практикуватися поїздки за кордон з метою придбання знань і для розширення кругозору. Приклад показав сам цар Петро І, зробивши подорож у 1697-1699 р. ............
